Життя під час першої світової війни

Для солдата буденістю війни були окопи, саме там формувалася своєрідна культура - культура окопного життя, на яку були перенесені стереотипи поведінки та колективні уявлення із повсякденного мирного життя тилу

Здебільшого погано укомплектовані, не упорядковані окопи з слабким тиловим сполучення, окопи рідко співпадали стандартам, нашвидкуруч зроблені бліндажі та відсутня гігієна

Добре упорядковані, дуже глибокі, міцні, бетонні бліндажі які відповідали стандартам, добре налагоджена ситсема в обслуговувані гугієни

Який солдат краще воює ситий чи голодний? Перша світова війна так і не дала однозначної відповіді на це важливе питання. З одного боку, дійсно, солдатів Німеччини, яка програла, годували набагато скромніше, ніж армії більшості супротивників. Разом з тим, протягом всієї війни саме німецькі війська не раз наносили руйнівні поразки арміям, що харчувались краще та вишуканіше.

На початку 20 століття бійцю російської армії призначався такий щоденний раціон: 700 г житніх сухарів або 1 кг житнього хлібу, 100 г крупи 400 г свіжого м'яса або 300 г м'ясних консервів, 20 г вершкового масла або сала, 6,4 г чаю, 20 г цукру, 0,7 г перцю.

У перший рік війни, добовий раціон німецького солдата був меншим, ніж в арміях країн Антанти: 750 г хліба або печива, 500 г баранини Також приписувалось 600 г картоплі або інших овочів, або 60 г сушених овочів, 25 г кави або 3 г чаю, 20 г цукру, 65 г жирів або 125 г сиру, паштету або джему, тютюн на вибір

Бичем Першої світової став висипний тиф, що розноситься вошами. Епідемії тифу нерідко косили солдатів навіть у великих кількостях, ніж ворожі кулі, а потім перекидалися і на цивільне населення.

Ще одна «супутниця» солдатського побуту - так звана «Волинська» або «Окопна лихоманка», вперше описана в окопах на Волині в 1915 році, але мучила солдатів і на Західному фронті.

найбільша за смертністю пандемія гри пу за всю історію людства. Найбільша за смертністю пандемія гри пу за всю історію людства. У 1918– 1919 роках (18 місяців) у всьому світі від іспанки померло приблизно млн людей або 2,6- 5,2% населення Землі.