Індикатори сталого розвитку Виконала Томіловська Валерія 56 група ОЕФ

Індекс сталого розвитку – інтегрована оцінка, яка враховує сумісно усі три виміри сталого розвитку, і, тим самим, відображає взаємозвязок між трьома нероздільними сферами розвитку суспільства, економічною, екологічною та соціальною.

Виміри сталого розвитку

Категорії політики та індикатори оцінювання сталого розвитку регіонів України за даними 2014 року

Продовження таблиці

Найбільш відомими індексами розвитку, які використовуються на практиці, є такі : 1. Екологічно адаптована внутрішня продукція (Environmentally adjusted net domestic product, EDP), використовується при екологічній корекції національних рахунків та вираховується за формулою: EDP = (NDP – DPNA) – DGNA, де NDP – чиста внутрішня продукція, DPNA – вартісна оцінка виснаження природних ресурсів, DGNA - вартісна оцінка екологічного збитку (розміщення відходів, забруднення повітря та водойм тощо).

2. Показник «дійсних заощаджень» (genuine (domestic) savings) (GS), який запропонований і розрахований Всесвітнім Банком: GS = (GDS – CFC) + EDE – DPNR – DMGE, де GDS – валові внутрішні заощадження, CFC - величина знецінення вироблених активів, EDE - величина витрат на освіту, DPNR - величина виснаження природних ресурсів, DMGE - збиток від забруднення навколишнього середовища. Всі показники беруться у відсотках від ВВП.

3. Агрегований індекс «живої планети» (Living Planet Index) – 4. Показник «екологічний слід» (The Ecological Footprint 3. Агрегований індекс «живої планети» (Living Planet Index) – показник, розроблений для моніторингу стану біологічного різноманіття планети. Отримана оцінка публікується в рамках щорічної доповіді Всесвітнього Фонду Дикої Природи (World Wild Fund). 4. Показник «екологічний слід» (The Ecological Footprint) вираховується міжнародною організацією Global Footprint Network, він виражає міру тиску людини на навколишнє середовище у вигляді площ територій і акваторій, необхідних для видобутку ресурсів та утилізації відходів.

5. Індекс розвитку людського потенціалу ( ІРЛП ) Human Development Index), який може служити прикладом створення інтегрального показника, що враховує рівень соціально-економічного розвитку суспільства. Даний індекс був розроблений в 1990 році Програмою розвитку ООН (ПРООН) і включає в себе 3 показника: середня очікувана тривалість життя, рівень освіченості населення та рівень економічного розвитку (ВВП на душу населення).

Найвищий наш показник – рівень освіти завжди позитивно впливав на імідж країни, адже за світовим рейтингом грамотності ми знаходимося на 29 місці, про те економічні показники, які визначають рівень життя населення ( Україна, для порівняння в нашої сусідки Білорусії – 0.723), негативно позначаються на індексі розвитку людського потенціалу, відкидаючи нашу державу в рейтингу до середньостатистичних показників латиноамериканських держав.

У різні роки значення індексу GCI(загальний індекс конкурентоспроможності росту ) для України коливалося навколо 4 (найнижче значення 3,9, а найвище – 4,14) див. Рисунок 1), а за рейтингом Україна перебувала близько 80 місця. Щоб увійти до 40 найкращих країн, треба отримати результат вище 4,5 (починаючи з 2006/2007 року, значення індексу для перебування серед топ-40 країн коливалося від 4,47 до 4,53).

У доповіді про сучасний стан виконання країнами-учасниками плану сталого розвитку «Глобальна екологічна перспектива» 1) За індексом якості довкілля, який щорічно визначається Єльським університетом (США), у 2012 році Україна посіла лише 102 позицію серед 132 країн світу. У доповіді про сучасний стан виконання країнами-учасниками плану сталого розвитку «Глобальна екологічна перспектива» 1) За індексом якості довкілля, який щорічно визначається Єльським університетом (США), у 2012 році Україна посіла лише 102 позицію серед 132 країн світу.

2) Через зношеність основних фондів промислових і комунальних техногенно- небезпечних обєктів, недостатньо ефективну державну систему регулювання безпеки, низьку культуру безпеки населення зростають ризики виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру і рівні виробничого та побутового травматизму. Тільки в 2011 році в Україні від зовнішніх причин загинуло більше 41 тисячі громадян. Тобто, ризик життєдіяльності в Україні 910-4, що в 3-5 разів перевищує аналогічний показник розвинутих країн.