Правові засади господарської діяльності в Україні

1. Загальне поняття господарської діяльності і господарського права України. 2. Поняття підприємництва та основні принципи його здійснення в Україні. 3. Організаційні форми підприємництва в Україні.

1. Відносини, які регулюються адміністративним правом. 1.Загальне поняття господарської діяльності і господарського права України.

Господарська діяльність – це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність може бути: підприємництвом - здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання суб'єктами підприємництва (підприємцями) прибутку; некомерційною господарською діяльністю - без мети отримання прибутку.

Сферу господарських відносин становлять: господарсько-виробничі відносини організаційно-господарські відносини внутрішньогосподарські відносини

Господарське право залежно від предмета правового регулювання поділяється на: публічне, норми якого регулюють організаційно- господарські відносини, а також питання взаємодії державних органів і установ із господарюючими суб'єктами; приватне, норми якого регулюють відносини, що виникають між суб'єктами, які здійснюють комерційну та некомерційну діяльність.

Господарському праву притаманні наступні методи: дозвільний владних розпоряджень диспозитивний заборон

1. Відносини, які регулюються адміністративним правом. 2. Поняття підприємництва та основні принципи його здійснення в Україні

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (Ст. 42 ГКУ).

Закон забороняє займатися підприємницькою діяльністю: - народним депутатам; - посадовим і службовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування; - військовослужбовцям; - суддям, працівникам прокуратури, правоохоронних органів; - особам, яких суд обмежив у праві займати певні посади чи займатися певною діяльністю (протягом строку такого обмеження); - особам, засудженим за корисливі злочини (до зняття чи погашення судимості); - іншим особам, визначеним законом.

Суб'єкти господарювання мають ряд ознак правосуб'єктності: мають певну організаційно-правову форму; мають юридично відокремлене і закріплене за ними майно (право власності, право господарського відання, право оперативного управління, право оренди майна ) мають можливість набувати від свого імені майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання та виступати в судових органах у якості позивача та відповідача.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

загальні принципи господарювання забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві; екологічний захист населення, захист прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Спеціальними принципами підприємницької діяльності є: право підприємців вільно вибирати види підприємницької діяльності право самостійно формувати програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції право вільного найму підприємцем працівників право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику право вільного розпорядження прибутком право самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності

1. Відносини, які регулюються адміністративним правом. 3. Організаційні форми підприємництва в Україні

Під організаційно-правовою формою підприємництва розуміють сукупність майнових і організаційних відмінностей, способів формування майнової бази підприємства, особливостей взаємодії власників або уповноважених ними органів, підприємців і трудового колективу підприємства, їх відповідальності один перед одним та іншими учасниками господарських правовідносин.

Державне підприємство (ДП) – це підприємство унітарного типу, яке діє на базі відокремленої частини державної власності без поділу її на частки, створюється в розпорядчому порядку компетентним органом і входить до сфери управління зазначеного органу.

комунальні унітарні підприємства (ст. 78 ГКУ) утворюються компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входять до сфери його управління

підприємства колективної власності виробничий кооператив; споживча кооперація; підприємство об'єднання громадян; підприємство релігійної організації

приватні підприємства - діють на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи

фермерські господарства створені з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції

орендні підприємства створені орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства

підприємства з іноземними інвестиціями в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція

іноземні підприємства діють виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб (такі підприємства не можуть створюватися в галузях, що мають стратегічне значення для безпеки держави)

господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до вимог Цивільного кодексу України: - повні товариства (ст ЦКУ); - командитні товариства (ст ЦКУ); - товариства з обмеженою відповідальністю (ст ЦКУ); - товариства з додатковою відповідальністю (ст. 151 ЦКУ); - акціонерні товариства (ст ЦКУ)

об'єднання підприємств договірні об'єднання: - асоціації; - корпорації; статутні об'єднання: - консорціуми; - концерни; інші об'єднання підприємств (промислово- фінансові групи, асоційовані підприємства, холдингові компанії, тощо).

Кокодій Юрій Володимирович Д я к у ю з а у в а г у!