Мікела́нджело ді Франче́ско ді Не́рі ді Мініа́то дель Се́ра і Лодо́віко ді Леона́рдо ді Буонарро́ті Сімо́ні - італійський скульптор, художник, архітектор, поет й інженер. Його твори вважалися найвищими досягненнями мистецтва Відродження ще за життя самого майстра. Ромен Роллан писав про нього: «Нехай сам він був створений із цього пороху земного. Але із тліні спалахнув вогонь, що очищує все, вогонь генія». Мікеланджело прожив майже 89 років, цілу епоху, від періоду Високого Відродження до початків Контрреформації. За цей період змінилося тринадцять Пап Римських він виконував замовлення для дев'яти із них. Збереглося багато документів про його життя та творчість свідчення сучасників, листи самого Мікеланджело, договори, його особисті й професійні записи. Мікеланджело також був першим представником західноєвропейського мистецтва, чия біографія була надрукована ще за його життя.

Серед найвідоміших його скульптурних робіт «Давид», «Вакх», «П'єта», статуї «Мойсея», «Лії» та «Рахілі» для гробниці папи Юлія ІІ. Джорджо Вазарі, перший офіційний біограф Мікеланджело, писав, що «Давид» «перевищив славу всіх сучасних і античних статуй, грецьких і римських, будь-коли зроблених» Одним із наймонументальніших творів митця є фрески стелі Сикстинської капели, про які Гете сказав, що: «не побачивши Сикстинську капелу, важко собі наочно уявити те, що може зробити одна людина», а Вільям Дюрант писав, що у своїй єдності вони «найбільше досягнення людини в історії живопису». Серед його архітектурних звершень проект купола Собору Святого Петра, сходи бібліотеки Лауренціана, площа Кампідольо та інші. Дослідниками вважається, що мистецтво Мікеланджело це мистецтво, що розпочинається і завершується зображенням людського тіла.

Образ Давида був традиційним у Флоренції. Донателло та Вероккйо створили бронзові скульптури хлопця, що дивом уразив велетня, голова якого лежить коло ніг біблійного героя. Мікеланджело ж вирішив зобразити момент, що передує бою. Давид стоїть із перекинутою через плече пращею, стискаючи у правій руці камінь. Ліва частина фігури напружена, тоді як права дещо розслаблена, як у атлета, готового до дії. Образ Давида містив особливий сенс для флорентійців, тож скульптура Мікеланджело привернула загальну увагу. «Давид»

4 липня 1496 року Мікеланджело розпочав роботу над замовленням кардинала мармуровою статуєю Вакха, бога вина. Це двометрова скульптура, призначена для кругового огляду. П'яного бога вина супроводжує маленький сатир, який ласує кетягом винограду. «Вакх» неначе готовий впасти вперед, але зберігає рівновагу, відхиляючись назад; його погляд обернений на чашу з вином. М'язи спини виглядають напруженими, але розслаблені м'язи живота та стегон демонструють фізичну, а отже, й духовну слабкість. Мікеланджело домігся враження нестійкості без композиційної неврівноваженості, яка могла б порушити естетичний ефект. Однак, по завершенні твору кардинал відмовився від нього, й скульптуру для свого саду придбав банкір Якопо Ґаллі (зараз статуя перебуває у музеї Барджелло у Флоренції). «Вакх»

Для цього твору характерне прагнення митця до передачі складних поз і до пластичного трактування форм людського тіла. Центральне місце відведено власне Святому сімейству Мадонна схилилася управо, щоб узяти/підтримати немовля, яке сидить на коліні Йосипа. Завдяки використанню техніки «канджанте», фігури виглядають більш об'ємними й масивними. На задньому плані розташований Іван Хреститель та п'ять голих юнаків, можливо грішників чи язичників. «Мадонна Доні»

Бог зображений як літній чоловік із білою бородою, у білій туніці. Його несуть ангели, а його ліва рука обіймає й захищає постать, яку вважають за Єву чи Марію. Величний Бог простягає праву руку до лівої руки Адама, який піднімається із землі назустріч Творцеві. Їхні пальці майже торкаються, рука Бога дає іскру життя Адаму, а той приймає її. Дзеркальне відображення Адамом руху Бога є ще одним натяком на те, що Бог створив людину «на свою подобу». фреска Мікеланджело Буонарроті на стелі Сикстинської капели (Ватикан), створена ним близько років. Це одна із центральних композицій, яка ілюструє створення людини Богом. Ця робота є одним із найбільш відомих творів мистецтва, на її сюжет часто посилаються та пародіюють. «Створення Адама»

«Мойсей» Характерною особливістю Мойсея Мікеланджело є наявність «рогів» променів світла, що було спричинено помилкою у перекладі Біблії латинською мовою (т. зв. «Вульґата»). «Мойсей» дивиться ліворуч, як і «Давид»; у ньому немов закипає обурення, побачивши поклоніння золотому тільцю. Права частина його тіла напружена, до боку притиснуті скрижалі, а різкий рух правої ноги підкреслено перекинутою через неї драперією. Цей гігант, один із пророків, втілює terribilita, «загрозливу силу». Остаточно статуя була дороблена значно пізніше, у 1542 році.