ВАЛЕР ЯН ПІДМОГИЛЬНІЙ МІСТО ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ КУЩ ВАЛЕРІЯ 11- А КЛАСС

БІОГРАФІЯ ВАЛЕРЯН ПІДМОГИЛЬНІЙ - УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК І ПЕРЕКЛАДАЧ, ОДИН З НАЙВИДАТНІШИХ ПРОЗАЇКІВ УКРАЇНСЬКОГО «РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ». НАРОДИВСЯ ВАЛЕР'ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ 2 ЛЮТОГО 1901 РОКУ В СЕЛІ ЧАПЛЯ НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ В БІДНІЙ СЕЛЯНСЬКІЙ РОДИНІ. ОСВІТА Р.Р.– НАВЧАЄТЬСЯ В 1-МУ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОМУ УЧИЛИЩІ СТАЄ СТУДЕНТОМ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОГО УЧИЛИЩА МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ,А ЗГОДОМ НАВЧАЄТЬСЯ НА ПРАВОЧИНІ 1919Р.ЧЕРЕЗ СКРУТНЕ МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ ПОКИДАЄ НАВЧАННЯ; ПРАЦЮЄ ВЧИТЕЛЕМ. 1921Р.ПРАЦЮЄ БІБЛІОГРАФОМ КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ В КИЄВІ Р.Р.УЧИТЕЛЮЄ У РІДНИХ КРАЯХ. 1921Р.ПЕРЕКЛАВ РОМАН АНАТОЛЯ ФРАНЦА ТАЇС 1925Р.– ПРАЦЮЄ У РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ ЖИТТЯ Й РЕВОЛЮЦІЯ 1929Р.ЗАПРОПОНОВАНО ПОСАДУ КОНСУЛЬТАНТА З ІНОЗЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ВАЛЕР'ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ ПРАЦЮВАВ ТЕЖ І В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ, ДАЮЧИ ЦІКАВУ Й СМІЛИВУ, ЯК НА РАДЯНСЬКУ ДІЙСНІСТЬ, СПРОБУ ПСИХОАНАЛІТИЧНОГО РОЗГЛЯДУ ТВОРЧОСТІ І.НЕЧУЯ- ЛЕВИЦЬКОГО У СВОЇЙ ПРАЦІ «ІВАН НЕЧУЙ- ЛЕВИЦЬКИЙ» («ЖИТТЯ І РЕВОЛЮЦІЯ», КН. 9, 1927). БУВ АВТОРОМ КРИТИЧНОЇ ОЦІНКИ ПОЕЗІЇ М.РИЛЬСЬКИЙ ПІД НАЗВОЮ «БЕЗ СТЕРНА» («ЖИТТЯ І РЕВОЛЮЦІЯ», 1927). ПРАЦЮВАВ ТЕЖ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ РЕДАКТОР ЖУРНАЛУ «ЖИТТЯ І РЕВОЛЮЦІЯ», З РЕДАКЦІЇ ЯКОГО БУВ УСУНЕНИЙ ПІСЛЯ 1930 РОКУ. ЗБІРКИ 1919 –ТВОРИ, ТОМ І, ЗБІРКА ОПОВІДАНЬ, 1924 – ВІЙСЬКОВИЙ ЛІТУН, ЗБІРКА ОПОВІДАНЬ, 1930 – ПРОБЛЕМА ХЛІБА, ЗБІРКА ОПОВІДАНЬ. ВАЖКЕ ПИТАННЯ, ПЕРШЕ ОПОВІДАННЯ1917 ОСТАП ШАПТАЛА, ПОВІСТЬ1921 ІСТОРІЯ ПАНІ ЇВГИ– 1923 НЕВЕЛИЧКА ДРАМА, РОМАН– 1930 З ЖИТТЯ БУДИНКУ, ОПОВІДАННЯ– 1933 ПОВІСТЬ БЕЗ НАЗВИ, НЕЗАВЕРШЕНА

МІСТО РОМАН ЗАВЕРШЕНИЙ ПИСЬМЕННИКОМ В 1927 РОЦІ, ОПУБЛІКОВАНИЙ ВПЕРШЕ У ХАРКОВІ В 1928 РОЦІ. «МІСТО» ПЕРШИЙ УРБАНІСТИЧНИЙ РОМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ, З НОВИМИ ГЕРОЯМИ, ПРОБЛЕМАТИКОЮ ТА МАНЕРОЮ ОПОВІДІ. ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ: В.ПІДМОГИЛЬНИЙ ТАК ПОЯСНИВ СВІЙ ЗАДУМ ЩОДО СТВОРЕННЯ РОМАНУ: «НАПИСАВ «МІСТО», БО ЛЮБЛЮ МІСТО І НЕ МИСЛЮ ПОЗА НИМ НІ СЕБЕ, НІ СВОЄЇ РОБОТИ. НАПИСАВ ЩЕ Й ТОМУ, ЩОБ НАБЛИЗИТИ, В МІРУ ЗМОГИ, МІСТО ДО УКРАЇНСЬКОЇ ПСИХІКИ, ЩОБ СКОНЦЕНТРУВАТИ ЙОГО В НІЙ».

ДЕЯКІ КРИТИКИ ВВАЖАЛИ РОМАН АВТОБІОГРАФІЧНИМ, А ВИСЛОВЛЮВАННЯ ГЕРОЯ ОТОТОЖНЮВАЛИ З АВТОРОМ, ПРОТИ ЧОГО В ПРЕСІ ЗАСТЕРІГАВ В.ПІДМОГИЛЬНИЙ СВОЇХ ЧИТАЧІВ. ХОЧА, ЗВИЧАЙНО, БУЛИ ПРОТОТИПИ ДЕЯКИХ ГЕРОЇВ: В ОБРАЗІ ПОЕТА ВИГОРСЬКОГО ВГАДУЮТЬСЯ РИСИ Є.ПЛУЖНИКА, А В ОБРАЗІ МАСТИТОГО КРИТИКА - М.ЗЕРОВА. ЖАНР РОМАНУ - ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ. КРИТИК Ю.ШЕВЕЛЬОВ НАЗВАВ РОМАН «МІСТО» «ПЕРШИМ СПРАВЖНІМ ПРОЗОВИМ РОМАНОМ» XX СТОЛІТТЯ ТА ВВАЖАВ ЙОГО «ОДНІЄЮ З ВЕРШИН УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ І ДОРОГОВКАЗОМ ДЛЯ ЇЇ ДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ».

«МІСТО» - ЦЕ ПЕРШИЙ У ПОРЕВОЛЮЦІЙНУ ДОБУ РОМАН ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ ПРО СЕЛЯНСЬКУ УКРАЇНСЬКУ МОЛОДЬ, ЯКА, РОЗБУРХАНА РЕВОЛЮЦІЄЮ, НА ПОЧАТКУ 20-Х РОКІВ ТИСЯЧАМИ ПОТЯГНУЛАСЬ У ЧУЖІ КОЛИСЬ ЇЙ МІСТА. І ПІШЛА ВОНА ТУДИ, ЩОБ ВИКОНАТИ ПОКЛАДЕНУ НА НЕЇ ІСТОРІЄЮ ПОДВІЙНУ МІСІЮ: А) «ВИЙТИ В ЛЮДИ», ОПАНУВАТИ КОЛИСЬ НЕДОСЯЖНУ НАУКУ, НАБУТИ ПЕВНИЙ ФАХ І СТВОРИТИ НОВІ ЗАГОНИ СВІДОМОЇ ДЕРЖАВНОТВОРЧОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ; Б) ЗАВОЮВАТИ І ЗРОБИТИ СВОЇМ ЗРУСИФІКОВАНЕ УКРАЇНСЬКЕ МІСТО, ВЛИТИ В НЬОГО СВІЖУ СЕЛЯНСЬКУ КРОВ, ЗЛІКВІДУВАТИ АНТАГОНІЗМ МІЖ УКРАЇНСЬКИМ МІСТОМ І СЕЛОМ. РОЗПОВІДЬ ПОДАНА ЧЕРЕЗ ІСТОРІЮ ДУШІ СТЕПАНА РАДЧЕНКА ЕНЕРГІЙНОГО СІЛЬСЬКОГО ЮНАКА, ЯКИЙ ПРИЇЗДИТЬ ДО КИЄВА, ВСТУПАЄ ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВУЗУ Й СПОДІВАЄТЬСЯ ПОВЕРНУТИСЯ З НОВИМИ ЗНАННЯМИ НА СЕЛО. ВПЕРШЕ КИЇВ ВІДКРИВАЄТЬСЯ ЙОМУ З ДНІПРА ЯК СВОЄРІДНИЙ «ПУП ЗЕМЛІ». РОМАН ПОЧИНАЄТЬСЯ РЕЧЕННЯМ: «ЗДАВАЛОСЬ, ДАЛI ПЛИВТИ НЕМА КУДИ»

ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ: СТЕПАН РАДЧЕНКО - ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ; НАДІЙКА - ДІВЧИНА З СЕЛА; ЛЕВКО - СТУДЕНТ; ГАННУСЯ ТА НЮСЯ - ТОВАРИШКИ НАДІЇ; ЛУКА ГНІДИЙ - ХАЗЯЇН; ТАМАРА ВАСИЛІВНА (МУСІНЬКА) - ДРУЖИНА КРАМАРЯ, У ЯКОГО ЖИВ СТЕПАН, ЙОГО КОХАНКА; МАКСИМ - ЇХНІЙ СИН; БОРИС ЗАДОРОЖНІЙ - СТУДЕНТ, ТОВАРИШ СТЕПАНА;. ЗОСЬКА - МІСЬКА ДІВЧИНА, КОХАНА СТЕПАНА; РИТА - БАЛЕРИНА; ВИГОРСЬКИЙ - ПОЕТ, ТОВАРИШ СТЕПАНА.

АНАЛІЗ ТВОРУ: ТЕМА: ВПЛИВ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЛЮДИНУ, ПОКАЗ СВІТОГЛЯДУ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ ХАРАКТЕРУ СТЕПАНА РАДЧЕНКА. ІДЕЯ: САМОСТВЕРДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ, ІНТЕРПРЕТОВАНЕ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ҐРУНТІ. ПРОБЛЕМАТИКА: ПІДКОРЕННЯ ЛЮДИНОЮ МІСТА; КОХАННЯ; КАРЄРА; ДОБРО І ЗЛО; БАГАТСТВО І БІДНІСТЬ; СЕЛО І МІСТО

КОМПОЗИЦІЯ РОМАНУ: ДВІ СЮЖЕТНІ ЛІНІЇ: 1-ША ЛІНІЯ - СТАНОВЛЕННЯ СТЕПАНА РАДЧЕНКА ЯК ПИСЬМЕННИКА. 2-ГА ЛІНІЯ – СТОСУНКИ СТЕПАНА РАДЧЕНКА ІЗ ЖІНКАМИ. ЕКСПОЗИЦІЯ : ПРИЇЗД СТЕПАНА ДО КИЄВА, ЗНАЙОМСТВО ІЗ МІСТОМ. ЗАВЯЗКА : ПОСЕЛЕННЯ С. РАДЧЕНКА У ГНІДИХ. КУЛЬМІНАЦІЯ: СМЕРТЬ ЗОСЬКИ РОЗВЯЗКА : ЗНАЙОМСТВО З РИТОЮ РОМАН СКЛАДАЄТЬСЯ З 2 ЧАСТИН, КОЖНА ІЗ ЧАСТИН МАЄ ПО 14 РОЗДІЛІВ.

ОСНОВНОЮ СЮЖЕТНОЮ ЛІНІЄЮ РОМАНУ Є ЕВОЛЮЦІЯ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ, СТЕПАНА РАДЧЕНКА, ЯКИЙ ПРОХОДИТЬ ПУТЬ ВІД ВОРОЖОСТІ І НЕНАВИСТІ ДО ПРИМИРЕННЯ З МІСТОМ. ВНУТРІШНІ ЗМІНИ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ЗМІНИ У ЙОГО СТАВЛЕННІ ДО УРБАНІСТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. ОБРАЗ СТЕПАНА РАДЧЕНКА СКЛАДНИЙ, СУПЕРЕЧЛИВИЙ, ДАЛЕКО НЕ ОДНОЗНАЧНИЙ. ПИСЬМЕННИК ЗОБРАЗИВ ЛЮДИНУ, В ЯКІЙ ПОСТІЙНО БОРЮТЬСЯ ДОБРО ЗІ ЗЛОМ, ЯКІ ІНКОЛИ ЗАРАДИ ОСОБИСТОГО УТВЕРДЖЕННЯ ЗДАТНІ ПІТИ НАВІТЬ НА ЗЛОЧИН, НЕ СТРАЖДАТИМЕ ВІН І ВІД ЛЮДСЬКИХ ЖЕРТВ, І РАЗОМ ЦЕ НЕОРДИНАРНА ОСОБИСТІСТЬ,ЩО СТАЄ ПИСЬМЕННИКОМ, ВІДВІДУЄ ЛІТЗІБРАННЯ, ОСОБА НЕ ПОЗБАВЛЕНА ВМІННЯ СКЕПТИЧНО, А ТО Й ІРОНІЧНО, СПРИЙМАТИ СЕБЕ ТА НАВКОЛИШНІЙ СВІТ.