Висловлення
Історія Слово логіка походить від грецького логос і означає слово, поняття, розум. Тому логіка має безпосереднє відношення до наших міркувань, висновків, правильної побудови речень. Логіка, як наука виникла ще в стародавні часи близько 2,5 тисяч років тому в Індії, Китаї, Греції.
Великий давньогрецький мислитель і філософ Аристотель ( р.до н.е.) заклав основи логіки як науки. Аристотелеву логіку називали ще класичною, формальною логікою. Формальною тому, що вона вивчала форми мислення, не беручи до уваги змісту.
Формальна логіка в Стародавній Греції розвивалась у звязку з геометрією та граматикою. Наприкінці ст. формальна логіка спиралась на природну мову, тому її називали ще традиційною логікою. Пізніше в логіку були введені спеціальні позначення – символи, а також дії
Ідею побудови математичної логіки вперше чітко сформулював великий німецький математик і філософ Лейбніц ( ). А народження математичної логіки відносять до середини 19ст., коли англійський математик Джордж Буль( ) видав свою книгу Математичний аналіз логіки.
Застосування Сучасна логіка знайшла своє широке застосування в математиці, техніці, мовознавстві, біології, фізиці; вона вважається теоретичним фундаментом розвитку кібернетики та створення електронно- обчислювальних машин. Її мета – дослідження того, як з одних істинних тверджень можна вивести інші істинні твердження.
Означення Отже, логіка – це наука про закони і форми правильного мислення.
Основним поняттям у логіці є висловлення. Під висловленням розуміють розповідне речення, яке виражає закінчену думку і про яке можна цілком певно сказати, істинне воно чи хибне. Якщо про речення не можна сказати – істинне воно чи хибне, то воно не буде висловленням.
Питальні та окличні речення також не розглядаються як висловлення. Прості висловлення позначаються великими латинськими буквами А, В, С. Вводяться символічні позначення: 1 – істинне висловлення 0 – хибне висловлення
Сума кутів трикутника дорівнює сто вісімдесят градусів.
Чи буде дане речення висловленням? Так. Оскільки дане речення є висловленням, бо має закінчену думку, то цілком певно можна сказати, що воно є істинним. Отже, А=1.
Речення В 29:3=7
Хибне чи істинне дане речення і чи буде воно висловленням? Дане речення є висловленням, але є хибним, отже В=0
Речення С Котра година?
Дане речення не є висловленням, оскільки не має закінченої думки і ми не можемо сказати – істинне воно чи хибне.
Прості висловлення, які зєднані між собою логічними сполучниками, утворюють складні висловлення.
Конюнкція Складне речення, утворене з двох простих за допомогою сполучника і, називається конюнкцією
Приклад А: Число 15 ділиться на 3 В: Число 15 ділиться на 5 Конюнкція А і В: Число 15 ділиться на 3 і число 15 ділиться на 5.
А: Влітку ми поїдемо в Крим В: Відвідаємо Асканію - Нову Конюнкція А і В : Влітку ми поїдемо в Крим і відвідаємо Асканію- Нову
Означення Конюнкцією (логічним добутком) висловлень А і В називається складне висловлення, яке істинне тоді і тільки тоді, коли істинне кожне з висловлень А і В, і хибне, коли принаймні одне із висловлень А чи В хибне.
Дизюнкція Складне речення, утворене з двох простих речень шляхом обєднання їх сполучником або, називається дизюнкцією
Приклади А: По дорозі до школи я зустрічаю Уляну В: По дорозі до школи я зустрічаю Сашка Дизюнкцією А і В: По дорозі до школи я зустрічаю Уляну або Сашка
С: Натуральне число може бути парним Д: Натуральне число може бути непарним Дизюнкцією С і Д: Натуральне число може бути парним або непарним
Дизюнкцією ( логічною сумою) висловлень А і В називається складне висловлення А або В, яке істинне, якщо істинне принаймні одне з висловлень А чи В, і хибне, коли обидва висловлення А і В хибні.
Імплікація Складне речення, утворене з двох простих речень за допомогою сполучника якщо…, то називається імплікацією
Приклади А називають засновком (умовою) В називають висновком (наслідком) А: Число ділиться на 9 В: Число ділиться на 3 Імплікацією А і В: Якщо число ділиться на 9, то воно ділиться на 3
А: У трикутнику два кути рівні В: Трикутник рівнобедрений Імплікацією А і В: Якщо у трикутнику два кути рівні, то він рівнобедрений
Імплікацією висловлень А і В називається висловлення А імплікація В, яке хибне тоді й тільки тоді, коли засновок істинний, а висновок хибний.
Еквіваленція Складне речення, утворене з двох простих за допомогою сполучника тоді і тільки тоді, коли, називається еквіваленцією
Приклади А: Натуральне число ділиться на 3 В: Сума цифр числа ділиться на 3 Еквіваленція А і В: Натуральне число ділиться на 3 тоді і тільки тоді, коли сума цифр даного числа ділиться на 3.
С: Трикутник є прямокутним Д: Один з кутів у трикутнику дорівнює девяносто градусів Еквіваленція А і В: Трикутник – прямокутний тоді і тільки тоді, коли один з його кутів дорівнює девяносто градусів.
Еквіваленцією висловлень А і В називається складне висловлення А рівносильне В, яке істинне тоді й тільки тоді, коли обидва прості висловлення А і В істинні або обидва хибні.
Завдання Складіть таблицю істинності двох висловлень А і В
Таблиця істинності АВ КонюнкціяДизюнкціяімплікаціяеквіваленція
Заперечення Речення, утворене за допомогою частки не, називається запереченням
Приклади А: Трикутник має три вершини Запереченням висловлення А: Трикутник не має три вершини
Означення Запереченням висловлення А називається висловлення не А, яке істинне, якщо А хибне, і хибне, якщо А істинне.
Порядок дій З математики відомо, що, маючи вираз, ми спочатку виконуємо дії множення, ділення, а потім додавання, віднімання. Якщо у виразі є дужки, то виконуємо спочатку дії в дужках. У логіці дії мають певний порядок:
Заперечення Конюнкція Дизюнкція Імплікація Еквіваленція
Висновок Математика й логіка розум у порядок приводять