Ринок землі в Україні

Ринок землі –це система організаційно правових і економічних відносин,що виникають в процесі перерозподілу земель та прав на них

Види ринку землі: Ринок купівлі-продажу землі; Ринок купівлі-продажу землі; Ринок оренди землі; Ринок оренди землі; Іпотечний земельний ринок. Іпотечний земельний ринок.

Ринок земель України функціонує у вигляді двох складових частин: Ринок сільськогосподарських земель,де земля є основним фактором виробництва та бере участь у створенні с.г. продукції. Ринок сільськогосподарських земель,де земля є основним фактором виробництва та бере участь у створенні с.г. продукції. Ринок земель несільськогосподарського призначення,до яких відносяться в першу чергу землі під забудовою. Ринок земель несільськогосподарського призначення,до яких відносяться в першу чергу землі під забудовою.

Згідно з даними Державного земельного кадастру загальна площа земель України становить 60,35 млн га, з яких 41,8 млн га– землі сільськогосподарського призначення. Близько 70% земель в Україні лишаються поза ринком. Згідно з даними Державного земельного кадастру загальна площа земель України становить 60,35 млн га, з яких 41,8 млн га– землі сільськогосподарського призначення. Близько 70% земель в Україні лишаються поза ринком.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі (ст.81,п.1, ЗКУ): а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни та за іншими цивільно- правовими угодами; а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни та за іншими цивільно- правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності; б) безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм у користування; в) приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм у користування; г) прийняття спадщини; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної част­ки (паю). ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної част­ки (паю).

Конституція однозначно проголошує землю обєктом права власності українського народу (ст. 13). З іншого боку, спеціально наголошено: земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14). Уважно придивившись до тих змін і новацій, які вніс у земельні відносини Земельний кодекс, можемо побачити, що: 1) земля поступово перестає бути обєктом права власності народу, а стає обєктом права власності фізичних і в перспективі – юридичних осіб; 2) держава не розробила засобів "особливої охорони землі, понад те – успішно проштовхують спроби перетворити землю на звичайний товар

Так уже склалося в Україні, що чи не єдиним способом виробництва мільйонерів є прихоплення суспільного добра або використання монопольного становища. Тенденції у світі, а особливо в Європі такі, що частка сільськогосподарських угідь, яка припадає на одного мешканця, невпинно зменшується. Та й загальна потреба у продовольстві зростає дуже швидко.

Проблеми яки стали запорукою нормального функціонування ринку землі в Україні До початку функціонування ринку землі в Україні вбачається потреба в: ухваленні на найвищому державному рівні стратегії розвитку України до 2020 року; ухваленні на найвищому державному рівні стратегії розвитку України до 2020 року; створенні потужної мережі філій українського земельного іпотечного банку, контрольованого суспільством; створенні потужної мережі філій українського земельного іпотечного банку, контрольованого суспільством; врегулюванні проблеми реалізації права на частку державного майна громадян України, які не використали свої приватизаційні майнові сертифікати; врегулюванні проблеми реалізації права на частку державного майна громадян України, які не використали свої приватизаційні майнові сертифікати; врегулюванні проблеми тотальної невиплати дивідендів дрібним акціонерам фізичним особам (громадянам України); врегулюванні проблеми тотальної невиплати дивідендів дрібним акціонерам фізичним особам (громадянам України); врегулюванні проблеми (та визначення механізму, етапів) погашення внутрішнього державного боргу (неповернутих заощаджень) перед громадянами України в часових рамках процесу становлення ринку землі та приватизації стратегічних об'єктів України. врегулюванні проблеми (та визначення механізму, етапів) погашення внутрішнього державного боргу (неповернутих заощаджень) перед громадянами України в часових рамках процесу становлення ринку землі та приватизації стратегічних об'єктів України.

Що потрібно для того щоб,нормалізувати роботу ринку землі: створення умов для продуктивної зайнятості сільських жителів на основі ефективного використання природоресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить утворення нових робочих місць та істотне збільшення доходів; створення умов для продуктивної зайнятості сільських жителів на основі ефективного використання природоресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить утворення нових робочих місць та істотне збільшення доходів; заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах; заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах; формування соціальної інфраструктури, спроможної задовольняти різноманітні потреби сільського населення; формування соціальної інфраструктури, спроможної задовольняти різноманітні потреби сільського населення; запобігання занепаду сільських населених пунктів, розширення можли­востей сільських громад у розв'язанні проблем життєдіяльності населення. запобігання занепаду сільських населених пунктів, розширення можли­востей сільських громад у розв'язанні проблем життєдіяльності населення.

Отже, запровадження цивілізованого ринку землі очікують усі, крім тих, кому це не вигідно. Отже, запровадження цивілізованого ринку землі очікують усі, крім тих, кому це не вигідно. Докладний і тривалий аналіз історії земельних відносин у Європі дозволяє зробити висновок, що ринок сільськогосподарської землі має право на існування, але він вимагає ретельного обґрунтування. Докладний і тривалий аналіз історії земельних відносин у Європі дозволяє зробити висновок, що ринок сільськогосподарської землі має право на існування, але він вимагає ретельного обґрунтування.

Дякую за увагу!