Синоніміка неозначено- особових, узагальнено-особових і означено-особових речень. Синоніміка безособових і називних речень.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Види односкладних речень. Односкладні та неповні речення ознайомитися з системою односкладних речень, навчитися розрізняти двоскладні і односкладні речення,
Advertisements

- дати поняття про безособові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член безособового речення та способи вираження присудка.
L/O/G/O Односкладні речення Тема уроку Учитель: Єрмакова Ольга Петрівна.
Тема уроку: Тема уроку: Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета. Типи односкладних речень.
Прості речення Речення рiзнi бувають: Якщо один пiдмет і присудок мають, Простими їх називають.
Частини мови Самостійні Іменник Прикметник Займенник Числівник Дієслово Прислівник Службові Частка Прийменник Сполучник Вигук – особлива частина мови.
Козяровська Надія Василівна - вчитель української мови та літератури.
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ПРОСТЕСКЛАДНЕ Простим називається речення, у якому є тільки одна граматична основа (підмет і присудок)
Контрольна робота за темою «Односкладні та неповні речення» Красногорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів 2 Марїнської районної ради Донецької області.
1. Іменник 2. Прикметник 3. Числівник 4. Займенник 5. Дієслово 6. Прислівник 7. Прийменник 8. Сполучник 9. Частка 10. Вигук.
Мета уроку: - систематизувати знання про речення; - удосконалити вміння відрізняти словосполучення від речення; - сформувати поняття про граматичну основу.
Означення Автори: Вакуленко Валерія Горбунов Федiр Корзун Iлля Березний Максим.
А р а б с ь к і н о ч і (* П р е з е н т а ц і ю в и к о н а л а К а з а к о в а А. С. У ч е н и ц я 11 – А к л а с у.
Самостійні частини мови. Іменник Ознаки іменника Загальне значення (назва предмета) Морфологічні ознаки (рід, змінюваність за числами, відмінками) Синтаксична.
Розділ науки про мову, Будову словосполучень і речень Вживання розділових знаків на письмі Який вивчає.
Пропонована презентація допоможе вчителеві ознайомити учнів з самостійною частиною мови: іменником. Презентація включає основні характеристики даної частини.
Звертання – це слово або група слів, що називають особу, а іноді – неживий предмет, до якого звертається мовець. мій рідний краю Благословенний будь, мій.
Простий і складений присудок (дієслівний та іменний) Ми подорожуємо.
Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая! Т.Г.Шевченко.
Розряди займенників за значенням. Розряди займенників Особові Я, ти, він,(вона, воно), ми, ви, вони ЗворотнийСебе Присвійні Мій, наш, твій, ваш, свій,
Транксрипт:

Синоніміка неозначено- особових, узагальнено-особових і означено-особових речень. Синоніміка безособових і називних речень

За наявністю головних членів речення Односкладні (наявний один головний член – підмет чи присудок) Вірю в память і серце людське. Б.Олійник Двоскладні (містять і підмет і присудок) Земними плодами під зорями зоріє людини подвиг. М.Ткач

Односкладні речення Речення, у яких головний член співвідноситься з підметом (називні) Речення, у яких головний член співвідноситься з присудком (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові)

Називні речення стверджується наявність пред­мета чи явища в реальній дійсності. Головний член підмет іменник у називному від­мінку однини чи множини. Листопад. Падолист. Тихий сад. Вітру свист. М. Сингаївський Бувають непоширені і поширені (означення чи додаток).

Розрізняйте! Односкладні називні Неповні двоскладні Ромашки. Мальви. Маки біля хати. Пташиний перегук. А скрізь буяння цвіту і зела. Односкладні Двоскладні Темна ніч. Ніч темна. (означення) (присудок)

Означено-особові речення головний член вира­жає дію, що виконується чи буде ви­ конуватися певною визначеною осо­бою (чи особами): Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду (А. Ма­лишко) Собори душ своїх бережіть, друзі ( О. Гончар) 1 або 2 особа однини чи множини дійсного або наказового способу (я, ти, ми, ви).

Неозначено-особові речення го­ловний член виражає дію, що сто­сується невизначеного кола осіб: Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть? (Л. Костенко) 3 особа множини теперішнього, майбутнього або ж у формі множини минулого часу (вони).

Узагальнено-особові речення Дійова особа мислиться узагальнено: Не підкидай жару до вогню. Любові силою не допоможеш. 2 особа однини, 1 або 3 особа множини (ти, ми, вони).

Узагальнено-особові речення виражають узагальнені судження, поради, застереження і здебільшого вживаються в загадках, прислів'ях, приказках (народна творчість); переважають в розмовно-побутовому та художньому стилях;

Узагальнено-особові речення надають мовленню афористичного характеру; можуть виражати психічний стан особи в певних типових ситуаціях: Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гаря­чим і пахучим повітрям. І. Нечуй- Левицький

Безособові речення головний член присудок позначає дію, процес або стан, що мислиться неза­лежно від виконавця: Можна знайти в природі півтони, Можна життя спинити на півслові, Але нема в житті напівціни, Але нема в житті напівлюбові.(А.Демиденко)

Головний член безособового речення може виражатися: безособовими дієсловами (явища природи або стан людини): Замело туманами, зарясніло мрякою (В. Симоненко); дієслівними формами на -но, -то: Цілі вулиці викошено огнем-косою (Г. Косинка); словами немає (нема), не було, не буде (додаток у родово­му відмінку): На вільну душу ланцюгів нема (В.Симоненко);

Головний член безособового речення може виражатися: прислівниками (словами категорії стану): добре, приємно, важко, хо­лодно, тепло, жаль, шкода, слід, треба, можна тощо (часто із звяз­кою або без неї: На душі було так чисто... (М. Во­роний); інфінітивом (неоз­наченою формою дієслова): Піти, піти без цілі і мети... Вбира­ти в себе вітер, і простори, і ліс, і лан, і небо прозоре (Ю. Клен).

Односкладні речення урізноманітнюють і збагачують мовлення; можна передати думки і почуття, які неможливо висловити двоскладними реченнями; з головним членом-присудком – художній та розмовний стиль, уникають повторів, створюють лаконічність і динамічність розповіді, використовуються для зосередження уваги на дії і її наслідках;

Односкладні речення узагальнено-особові речення – образне вираження узагальнених суджень (прислів'я, присудки, загадки, казки), за їх допомогою даються також рецепти, інструкції, позначають закономірності; називні – потужний виразовий засіб – поширені в художніх описах пейзажу, дії, обстановки, використовують в газетних і журнальних статтях.

Синоніміка односкладних речень Траву скошено. Траву скосили. (безособове) (неозначено-особове) Безлюдний, похмурий ліс. Безлюдно, похмуро в лісі. (називне) (безособове) Чомусь не сплю. Мені не спиться. (означено-особове) (безособове)

Синоніміка неозначено-особових, узагальнено-особових і означено-особових речень. Синоніміка безособових і називних речень Виберіть одну правильну відповідь 1. Означено-особовим є речення А Посадили над козаком явір та долину. Б Любимо Вкраїну, та не сліпо. В Гарно у таку пору в полі. Г В травні стихло навкруги. 2. Неозначено-особовим є речення А Пошлем душу аж до Бога. Б Зачерствілі очищуймо душі! В Сльозам немає влади. Г Весною в селі встають рано. 3. Узагальнено-особовим є речення А Не бійся досвітньої мли. Б Що посієш, те й пожнеш. В Не злічити мені цих зірок. Г Сумно тут усюди. 4. Безособовим є речення А Нема диму без вогню. Б На сіно грекам кинули верету. В Скрізь було тихо, спокійно. Г Без вітру і билинка не ворухнеться. 5. Називним є речення А Любим дивитись на зорі. Б Сьогодні світлий день Різдва. В Пекельний посвист снарядів. Г Чіпчину хату опечатали, забили.

1. Б 2. Г 3. Б 4. А 5. В Синоніміка неозначено-особових, узагальнено- особових і означено-особових речень. Синоніміка безособових і називних речень