Виконала : Студентка 31 групи Факультету іноземної філології Жосан Віра
1. Термін « поняття ». 2. Характеристика « обсягу » і « змісту » поняття. 3. Класифікація типів понять за обсягом 4. Класифікація типів понять за змістом. 5. Закон зворотного відношення між змістом і обсягом поняття.
Поняття це думка, яка вказуванням на певну ознаку виділяє з універсуму й узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака (І. В. Хоменко). Поняття це форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках (М. Г. Тофтул). Поняття це думка, яка фіксує ознаки відображуваних у ній предметів і явищ, що дають можливість відрізнити ці предмети і явища від суміжних з ними (Д. Горський).
Обєктивні ознаки речей різні. Одні з них стійкі, суттєві, необхідні, без яких предмет не може існувати у своїй якісній визначеності. Інші змінні, несуттєві. Набуваючи чи втрачаючи їх, предмет залишається собою. Критерієм суттєвості ознак, виражених поняттям, є практика.
Приклад суттєвих і несуттєвих ознак Монітор компютера Несуттєві колір, розміщення кнопок панелі керування, стан пластика, виробник; Суттєві розмір по діагоналі, рік випуску, стан кінескопа чи матриці, частота оновлення.
Суттєвими (істотними) називають таку сукупність ознак предмета, кожна з яких є необхідною, а всі разом достатніми, щоб відрізнити даний предмет від іншого. (М. Г. Тофтул).
У структурі кожного поняття є дві сторони: зміст і обсяг які характеризується двома властивостями: 1) кількістю істотних ознак, які необхідні й достатні для формування поняття; 2) кількістю обєктів, які охоплює це поняття. Першу властивість прийнято називати змістом поняття, другу його обсягом
Поняття Зміст це сукупність істотних ознак, на підставі яких виділяються у понятті предмети певного класу. Обсяг це множина предметів, кожен з яких є носієм ознак, що становлять зміст поняття.
Квадрат. Зміст поняття 1) бути прямокутником ; 2) мати рівні сторони. Обсяг усі квадрати ( різних розмірів ) нескінченна множина.
Планета Сонячної системи. Зміст поняття 1) бути планетою ; 2) бути супутником Сонця. Обсяг дев ять планет.
1) за кількістю елементів обсягу ПУСТІ поняття, обсяг якого не містить жодного елемента. Пр : Баба Яга, Вічний двигун, 12 планета Сонячної системи і т. п. ОДИНИЧНІ поняття, обсяг якого містить один предмет. Пр : Автор законів небесної механіки ( І. Кеплер ). Найпоширеніша операційна система (Windows). ЗАГАЛЬНІ поняття, обсяг якого містить більше, ніж один предмет. Пр : Книга, що перевидавалася 10 разів. Обласні центри України
2) за характером елементів обсягу ЗБІРНІ поняття, в якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один. Пр : Збірне поняття « тип комп ютера ». Pentium, Pentium II, Pentium III, Pentium IV, Athlon за кожним із цих понять криється певна множина комп ютерів. НЕЗБІРНІ поняття, обсяг яких містить окремі предмети. Незбірні поняття охоплюють одиничні та загальні.
3) за типом елементів обсягу КОНКРЕТНЕ ПОНЯТТЯ поняття, в якому мисляться ознаки об єкта із самими об єктами. Пр :« Геніальна людина » ознака « геніальність », об єкт « геніальна людина ». АБСТРАКТНЕ ПОНЯТТЯ поняття, в якому мислиться ознака, ізольовано від носія цієї ознаки. Пр : Геніальність, Талант
4) за характером ознак, що складають зміст предмета ПОЗИТИВНЕ ПОНЯТТЯ поняття, в якому виражається наявність у предмета певних ознак. Пр : Хоробрий, начитаний, хитрий, злий і т. п. НЕГАТИВНЕ ПОНЯТТЯ поняття, яке виражає відсутність у предмета ознак, що становлять зміст відповідного позитивного поняття. Пр : Не хоробрий, неначитаний, нехитрий, незлий.
БЕЗВІДНОСНЕ ПОНЯТТЯ ( непарне ) поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов язується необхідність існування інших предметів. Пр : Прокурор, квадрат, планета і т. п. СПІВВІДНОСНЕ ПОНЯТТЯ ( парне ) поняття, що відображає предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів. Пр : Автомобільна шина, сват, командир взводу і т. п.
СУКУПНІ - поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – композиція, колекція, стадо, отара, колектив, сузір я, група, табун і т. ін. НЕСУКУПНІ - показують предмет, який може мислитися в однині – водій, студент, професор, спортсмен тощо.
Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій об єму і змісту. Наприклад : Колектив – загальне за об ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття ; Радіостанція – загальне об ємом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття ;
Зміст поняття традиційно визначається його обсягом у тому випадку, якщо ми розглядаємо походження поняття. З погляду застосування уже сформованого у своєму змісті поняття, зміст домінує над обсягом, а отже, обсяг визначається змістом.
Наприклад, описуючи систему « благородних » металів, ми повинні насамперед вказати ознаки, тобто розкрити зміст цього загального поняття. Про поняття часткові ( що входять б обсяг, наприклад, золото, срібло, платина ) ми повинні говорити лише тоді, коли приступимо до опису цих часткових понять.
Таким чином, закон зворотного відношення змісту й обсягу понять говорить : - чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг - чим вужчий зміст поняття, тим ширший його обсяг.
Приклад закону зворотного відношення обсягу і понять Розглянемо категорію « буття ». Обсяг цього поняття, як і будь - якої іншої категорії, дуже широкий. Буття містить поняття буття матеріального, духовного, соціального, що, в свою чергу, поділяються ще на різні підвиди, охоплюючи таким чином усе коло живої, неживої та суб єктивної природи. Однак зміст поняття « буття » все те, що існує, дуже вузький.
Залежність між змістом і обсягом поняття розкривається через дії обмеження й узагальнення.
Обмежити поняття це означає перейти від більш загального ( роду ) до менш загального ( виду ). Якщо до даного поняття додавати ознаки, що стосуються лише частини предметів, то тим самим ми обмежуємо дане поняття.
. Узагальнити поняття це означає : перейти від менш загального ( виду ) до більш загального ( роду ). Узагальнення це дія, яка за своїм характером протилежна обмеженню.
Будь - яке поняття, незалежно від його предмета, завжди має дві логічні характеристики : зміст і обсяг. Об єм поняття означає сукупність предметів, які узагальнюються під даним поняттям. Іншими словами об єм – це клас ( кількість ) предметів, які мисляться під даним поняттям Зміст поняття – це сукупність суттєвих властивостей, які притаманні відображеному у даному понятті класу предметів. Іншими словами, якщо ми хочемо визначити об єм поняття, ми мусимо відповісти на питання Скільки таких об єктів існує ?, а якщо хочемо визначити зміст – відповісти на питання Яке воно є ? або Чим воно є ?.