Світове господарство в період науково – технічної революції

Науково – технічна революція (НТР) Уся історія людства тісно пов'язана з поступальним взаємозалежним розвитком науки і техніки, що веде до їх постійного вдосконалення. Це явище називається НАУКОВО – ТЕХНІЧНИМ ПРОГРЕСОМ. Він був завжди і не припиниться ніколи, поки існує людство, яке прагне поліпшувати все, що було створене минулими поколіннями. Протягом останніх століть не раз винаходи у природничих спричиняли докорінні зміни у виробництві. Такими були промислові перевороти, які докорінно замінили ручну працю машинною.

З другої половини ХХ ст. під впливом визначних відкриттів відбувся новий небувалий сплеск у розвитку науки і техніки. Науково – технічний прогрес набув нової форми – науково – технічної революції (НТР). Суть її полягає в докорінній зміні виробництві на основі запровадження новітніх науково – технічних досягнень і перетворення науки у безпосередню виробничу силу.

Науково – технічна революція (НТР) (з середини ХХ ст.) Головні риси НТР Універсальність (охоплює усі сфери та країни) Прискорення науково – технічних перетворень (моральне зношення техніки випереджає фізичне) Зміна ролі людини у виробництві (інтелектуалізація праці) Військово – технічна революція Універсальність (охоплює усі сфери та країни) Прискорення науково – технічних перетворень (моральне зношення техніки випереджає фізичне) Зміна ролі людини у виробництві (інтелектуалізація праці) Військово – технічна революція Складові частини НТР Наука Техніка і технологія Еволюційний шлях розвитку Революційний шлях розвитку Виробництво – напрямки розвитку Електронізація Комплексна автоматизація Нові джерела енергії Нові матеріали Біотехнології Космізація… Управління кібернетизація Наука Техніка і технологія Еволюційний шлях розвитку Революційний шлях розвитку Виробництво – напрямки розвитку Електронізація Комплексна автоматизація Нові джерела енергії Нові матеріали Біотехнології Космізація… Управління кібернетизація

Світове господарство та етапи його формування Сукупність взаємозв'язаних національних господарств країн світу називають світовою системою господарства. У своєму розвитку вона пройшла декілька етапів. Основи формування світового господарства почали закладатися ще в давні часи, коли відбулися перший, а пізніше другий та третій суспільні поділи праці. Перший привів до утворення місцевого ринку, наслідком другого був вихід обміну на регіональний рівень. Третій суспільний поділ праці, основне значення в якому мало відокремлення торгівлі на основі грошового обігу, зумовив прискорений розвиток простого товарного виробництва й переростання регіональних ринхів у регіонально-світові.

Важливу роль у становленні світового ринку відіграв період Великих географічних відкриттів та формування колоніальних імперій (XVXVII ст.). Проте вирішальне значення для оформлення світової системи господарства мало зародження й становлення промислового виробництва. Формування світового цілісного господарства завершилося наприкінці XIX початку XX ст. у результаті розвитку машинного виробництва, транспорту і світової торгівлі.

З кінця XIX ст. до 1920-х рр. світове господарство складалося з двох підсистем: Ринкового господарства індустріально розвинутих країн і малорозвинутого ринкового Доринкового господарства колоній і залежних країн.

Нерівноправні відносини, низька собівартість продукції в розвинутих державах поступово призвели до перетворення відсталих країн на постачальників сировини та дешевої робочої сили.

Характерною особливістю розвитку світового господарства з 1920-х до кінця 1980-х рр. було протистояння двох систем. переважно ринкової (понад 160 країн на кінець 1980-х, із яких понад ЗО індустріально розвинутих) командно-адміністративної (понад 20 соціалістичних країн та країн, що розвиваються, соціалістичної орієнтації)

Відносини між останніми лише формально вважалися товарно-грошовими, а їхні зв'язки з іншими країнами світу були дуже обмеженими.

Основними соціально-економічними підсистемами сучасного світового господарства є національні господарства: Країн розвинутої ринкової економіки. Країн ринкової економіки, що розвиваються держав перехідної від командно-адміністративної до ринкової економіки

Світове господарство в період НТР На відміну від науково-технічного прогресу, що супроводжує розвиток людської цивілізації, науково-технічна революція це період часу, протягом якого відбувається якісний стрибок у розвитку науки і техніки, докорінно перетворюючи продуктивні сили суспільства. Початок науково-технічної революції припадав приблизно на середину XX ст. Для НТР характерні такі основні риси: всеосяжність; надзвичайне прискорення науково-технічних перетворень; корінна зміна ролі людини в процесі виробництва.

Всеосяжність означає, що вона задіяла усі сфери людського життя, але найбільше проявилася у науці, техніці й технології, виробництві, управлінні. Визначальною рисою НТР є винятково прискорений розвиток науки, перетворення її на безпосередню продуктивну силу. Надзвичайно скоротився термін між відкриттями, винаходами у науці та їхнім впровадженням у виробництво. Багато винаходів дуже суттєво впливають на підвищення продуктивності праці, ефективність економіки в цілому. Інтелектуальний розвиток суспільства стає надзвичайно важливою передумовою господарського життя, а саме це життя багато в чому визначається постійними нововведеннями (інноваціями). Підвищена увага до знань, інформації приводить до того, що постіндустріальне суспільство часто називають інформаційним.

Корінна зміна ролі людини в процесі виробництва полягає в тому, що сучасне виробництво потребує висококваліфікованих робітників, для яких характерне творче ставлення до праці і високі вимоги до людських відносин на роботі. Важлива особливість НТР полягає також у тім, що вона зародилася і продовжує розвиватися значною мірою як військово- технічна революція.

Сучасна НТР охоплює чотири головні складові частини: науку техніку і технологію виробництво управління

Виробництво стає усе більше наукоємним. Надзвичайно важливим економічним показником наукоємності в епоху НТР стають витрати на НДДКР. Більша частка (85 %) таких витрат у розвинутих країнах-припадає на США, Японію, Німеччину, Францію і Велику Британію.

Революційний шлях полягає в переході до принципово нових технік і технологій. Найяскравіший прояв революційний шлях має у виробництві та використанні електронної (передусім, мікро- електронної) техніки.

Техніка і технологія в епоху НТР розвиваються еволюційним та революційним шляхами. Еволюційний шлях полягає у подальшому удосконалюванні уже відомих технік і технологій. Прикладами можуть слугувати збільшення потужності машин і устаткування (енергоблоків, доменних печей та ін.), вантажопідйомності і швидкості транспортних засобів.

Дякую за увагу!