Підготувала Студентка групи БМСт -14 Пашковська Марія

Народовся К онфуцій в 551 р. д о н ашої е ри в ц арстві Л у ( Китай )

Кун - фу - цзи ( Конфуцій на заході ) був сином від третього шлюбу Батько Конфуція Шулян Хе був хоробрим воїном із знатного князівського роду Народженню дитини супроводжує безліч чудесних обставин ( згідно з традицією, на його тілі було 49 знаків майбутньої величі )

У 15 років я звернув свої помисли до навчання У 30 років - я знайшов міцну основу У 40 років - я зумів звільнитися від сумнівів У 50 років - я пізнав волю Неба У 60 років - я навчився відрізняти правду від брехні У 70 років - я став слідувати покликом мого серця і не порушував Ритуалу

Конфуцій народився з безмежною сприйнятливістю до навчання, пробуджений розум змушував його читати і, найголовніше, засвоювати все знання, викладені в класичних книжках тієї епохи Згодом про нього говорили : « Він не мав вчителів, а лише учнів »

У 17 років він вже обіймав посаду державного чиновника, зберігача комор « Мої рахунки повинні бути вірні - ось єдино про що я повинен піклуватися », - говорив Конфуцій Пізніше в його ведення вчинив і худобу царства Лу « Бики і вівці повинні бути добре вгодовані - ось моя турбота », - такими були слова мудреця

У 25 років за свої безперечні чесноти Конфуцій був відзначений усім культурним товариством

Конфуцій прагнув створити ідеал лицаря чесноти, який боротиметься за високу мораль, проти панувавшої навколо кривди

К онфуціанство є комплексом філософських, етичних та релігійнх поглядів, щ о ґ рунтуються у р озумінні м оральної природи л юдини у с віті т а в тілюються ч ерез життя родини, суспільства і держави. Система к онфуціанських н орм о креслюється комплексом т ермінів щ о в ідомі я к " три з аснови та п ' ять ч еснот "

відношення між монархом та підданими ; між батьком та сином ; між чоловіком та дружиною.

" гуманність " жень " ритуал " лі " мудрість " чжи " справедливість " ї " вірність " сінь

Небо кон ­ фуціанство розглядає і як частину природи, і як вищу духовну силу. Даром Неба є етичні якості людини, з якими вона повинна жити в злагоді, що передбачає підкорення Небу. Визнання конфуціанством необхідності поклонін ­ ня Найвищій сутності, Вищому правителю, Небу є найваж ­ ливішою підставою того, щоб вважати його релігією.

Світ, за Конфуцієм, є упорядкованим, гармонійним, віч ­ ним началом. Завдання людини полягає в тому, щоб знай ­ ти своє місце у цій вічній гармонії. А це можливо лише внаслідок постійного прагнення до досконалості, гармо ­ нійних відносин з Космосом, наслідування ідеалам. Та ­ ким ідеалом для людства є « мудрець », « благородна людина » ( цзюньцзи ), якій властиві обізнаність, обов ' язковість, чуття міри, законослухняність, самовимогливість, підпорядкування своїх помислів і дій велінню Неба, думкам мудре ­ ців і великих людей. Саме мудрецю слід довіряти великі справи.

Центральним етичним поняттям конфуціанства було вчення про жень - людинолюбство. На думку Конфуція, кожна людина здатна знайти в собі етичні правила власного життя. У стосунках з ближ ­ німи головним має бути намагання не робити нікому того, чого не хочеться, щоб вчинили тобі. Істинність такої моральної вимоги Конфуцій обґрунтовує не посиланням на Бога чи Божу волю, а міркуваннями корисності для суспільства. Китайській культурі не властивий поділ моралі на божественну й людську. Благо - це те, що більшість людей вважає благом.

У вченні Конфуція важливе місце посідає поняття лі, що можна перекласти як ритуал, правило, церемоніал. Конфуціанство вимагає неухильного дотримання лі, без якого неможлива держава. Без лі немає відмінності між небом і землею, між правителями й підлеглими, верхами й низами, літніми й юними. У свою чергу лі визначається усталеними звичаями й традиціями. Таким чином, конфуціанство за своїм характером має консервативний, патріархальний світогляд.

Свою смерть він передбачив учням заздалегідь

На честь великого філософа в Китаї споруджено величний храм

І за життя і після смерті до Конфуція звертаються за порадою чи розумним словом