Сутність, показники, форми та теоретичні основи аналізу міжнародної міграції робочої сили Виконав роботу студент групи УО – 42 Цовма Євген
міграція населення це переміщення людей (сімей) у міжнародному територіальному просторі з метою пошуку нового місця постійного проживання, то міграція трудових ресурсів це переміщення людей з метою пошуку місця роботи без зміни місця постійного проживання. Міжнародну трудову міграцію можна також розглядати як форму міжнародних економічних відносин, яка полягає в переливанні трудових ресурсів з одних країн в інші.
Визначення понять міграція, робоча сила, міграція робочої сили, державне регулювання, механізм державного регулювання зовнішньої міграції робочої сили дозволив уточнити поняття трудова міграція, яке є вужчим від поняття міграція робочої сили і є його складовою. Під міграцією робочої сили слід розуміти процес територіального переміщення економічно активного населення, обумовлений потребами самореалізації особистості, а трудова міграція – це процес територіального переміщення робочої сили з конкретною метою працевлаштування людей на визначений термін.
Міжнародні організації, пов'язані з регулюванням міграційних процесів, можливо поділити на дві групи: 1)інституції, які вирішують міграційні проблеми в аспектах своєї основної функциональної компетенції: МОТ, ПРООН, ЮНЕСКО, ВООЗ та інші. 2) міжнародні органи, пов'язані метою міжурядової кооперації з упорядкування саме міграційних процесів та статусу мігранта: Міжнародна організація міграції, Управління Верховного Коміссара ЯООН з справ біженців, міждежавний фонд допомоги біженцям і вимушеним переселенцям (на рівні СНД). Універсальний і глобальний характер проблеми регламентації міграційних процесів обумовлює разширення іституційного співробітництва всіх сфер і відповідно укладання більшості міжнароднх угод по міграції в рамках і під егидою міжнароднх організацій.
Міжнародна міграція набула особливої актуальності з кінця 80 початку 90-х рр. Пояснюється це, передусім, її глобальними масштабами, регіональним характером вияву та щільним взаємозв'язком сучасної міграції з інтеграційними процесами. Міграційна проблема є глобальною, її глобальність визначається тим, що переміщення населення між державами стосується всіх континентів земної кулі, її розв'язання можливе за умови поєднання зусиль усієї міжнародної спільноти. Активізація міграції є складовою процесів глобалізації.
Міжнародна трудова міграція в сучасних умовах набула характеру глобального процесу. Міграцією охоплено більшість країн світу. На кінець XX ст. кількість країн, залучених до міжнародного міграційного процесу, істотно зростає, насамперед, за рахунок Центральної та Східної Європи, а також СНД. Кількість мігрантів, за даними ООН у 2002 р. становила 175 млн чол., у тому числі понад 30 млн чол. стали мігрантами внаслідок розпаду СРСР та Югославії. За прогнозами експертів, у найближче десятиліття кількість мігрантів, що приймаються розвинутими країнами, зберігатиметься на високому рівні (близько 2 млн чол. щороку). Це складає приблизно 3 % світового населення.
Україна стає пунктом призначення для трудових мігрантів з інших країн. Але рівень заробітної плати тут набагато нижчий, ніж у країнах ЄС, тому еміграція української робочої сили залишається на високому рівні. Такий стан речей негативно впливає на демографічну ситуацію, що ускладнюється перевищенням рівня смертності населення над рівнем народжуваності. Аналіз офіційних статистичних даних та результатів загальнонаціональних та регіональних соціологічних досліджень дозволяє оцінити масштаби трудової еміграції робочої сили з України, в обсязі 2,5-3 млн. чол. У той же час в Україні за даними ООН налічується понад 6,8 млн. іммігрантів, переважно з країн СНД.
Спасибо за внимание