Перспективи юаня у якості резервної валюти Підготували студенти 206 групи Кравчук Владислав Савченюк Роман
Постановка проблеми в її загальному вигляді, її звязок із важливими практичними завданнями : Будучи другою за величиною економікою світу, найбільшою торговельною державою і найбільшим іноземним тримачем державних боргових зобовязань Сполучених Штатів Америки (США), Китайська Народна Республіка (КНР) потребує міжнародного статусу власної валюти, адекватного економічному статусу держави у глобальній економіці
Виклад основного матеріалу : Інтернаціоналізація національної валюти може принести багато переваг: усунення валютного ризику, конкурентні переваги внутрішніх фінансових установ, емісійний дохід і можливість отримання зовнішнього фінансування через зобов'язання, виражені у власній національній валюті. Але тривалий час ці переваги недооцінювались урядом КНР, який більше зважав на ризики переходу до повної конвертованості юаня: втрату контролю над рухом капіталу, втрату здатності урядової підтримки конкурентоспроможності китайських експортерів. Фінансова криза у США виявилася переконливим аргументом для переоцінки ризиків. Як результат, інтернаціоналізація юаня є складовою 12-ої п'ятирічки у КНР ( рр.)
Однак було би невірним стверджувати, що тільки криза рр. змусила уряд КНР замислитися над статусом власної валюти. Перехід до повної конвертованості юаня до 2000 р. планувався урядом ще у 1993 р., але був відкладений через азіатську кризу 1997 р
Причиною створити юань резервною валютою є також і те,що Китай і Росія, які не припиняють спроб сформувати альтернативні американському центри впливу, домовилися про виключення долара зі взаємних нафтових розрахунків
Тепер, коли Російська Федерація перейде на розрахунки з КНР у ренмінбі (від англ. renminbi, буквально народні гроші), то вже 25,2% необхідних обсягів нафти можуть поставлятися в Китай за його національну валюту. Однак із усіх основних постачальників нафти в Китай перехід на оплату в юанях можуть здійснити ще максимум два експортери: Ангола, де Пекін сьогодні має майже необмежений вплив, і Венесуела, яка прагне максимально диверсифікувати свої економічні контакти
Так, у квітні 2009 р. Китай запустив пілотну Програму, згідно з якою 365 підприємств з п'яти міст материкової частини (Шеньчжень, Гуанчжоу, Чжухай і Дунгуань) отримали дозвіл на торгівлю в юанях з Гонконгом і Макао, так само, як Юньнань і Гуансі з країнами АСЕАН. Всі підприємства цих провінцій і міст можуть розраховуватися в юанях за імпорт, але рахунки за експорт в юанях можуть виставлятися тільки тими фірмами, які мають на це дозвіл Прогрес щодо використання юаня у зовнішньоторговельних розрахунках у першій фазі пілотної програми є вражаючим. Упродовж перших 11 місяців лише 0,3 - 0,4 % від загального обсягу торгівлі Китаю було здійснено у юанях. Проте у липні 2010 р. китайська влада з метою прискорення інтернаціоналізації юаня розширила перелік міст і провінцій, яким було надано дозвіл на торгівлю в юанях, з п'яти до 20, а також іноземних економік від Гонконгу і АСЕАН до будь-якої точки земної кулі. Було також розширено список підприємств-експортерів з правом виставляння інвойсів у юанях.
У 2010 р. обсяг розрахунків у юанях становив 2,5% від загального обсягу торгівлі КНР. У 2011 році цей показник різко збільшився до 9% За даними Обєднання міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій (СВІФТ), у рейтингу валют, які використовуються у фінансових операціях, юань піднявся з 35-го місця у жовтні 2010 р. на 16-те, приєднавшись до південноафриканського ренда і данської крони. Прямим і безпосереднім результатом збільшення розрахунків за імпортом в юанях стало різке збільшення депозитів у юанях, зроблених жителями Гонконгу. За станом на липень 2011 р. загальний обсяг депозитів у юанях становив 580 млрд. юанів (еквівалент 899 млрд. гонконзьких доларів), за станом на кінець березня 2012 року 554, 3 млрд. юанів
Відкриття експортно-імпортних рахунків у юанях було доповнено випуском облігацій, номінованих в юанях (облігацій панда), на суму 6 млрд. юанів для офшорних інвесторів у Гонконгу у вересні 2009 р
Двосторонні валютні свопи Народного банку Китаю Дата укладання угоди КонтрагентРозмір своп-лінії Термін угоди Поновлю-ваність 12 грудня 2008 Банк Кореї 180 млрд. юанів / 38 трлн. Республіки Корея вон 3Так 20 січня 2009 Монетарна влада Гонконгу 200 млрд. юанів / 227 млрд. гонконзьких доларів 3Так 8 лютого 2009 Банк Негара Малайзії 80 млрд. юанів / 40 млрд. рінгітів 3Так 11 березня 2009 Національний Банк Республіки Бєларусь 20 млрд. юанів / 8000 млрд. білоруських рублів 3Так 23 березня 2009 Банк Індонезії 100 млрд. юанів / 175 трлн. індонезійських рупій 3Так 2 квітня 2009 Центральний банк Аргентини 70 млрд. юанів / 38 млрд. аргентинських песо 3Так 9 червня 2010 Центральний банк Ісландії3,5 млрд. юанів3Так 23 липня 2010 Монетарна влада Сінгапуру 150 млрд. юанів / 30 млрд. сінгапурських доларів 3Так
Інтернаціоналізацію китайської національної валюти - юаня варто розглядати, як триступеневий процес. На першому ступені юань відіграє роль валюти контракту і валюти платежу у двосторонніх торговельних відносинах, на другому ступені – роль валюти деномінації фінансових інструментів, на третьому – роль резервної валюти.
Ключовими напрямками стратегії інтернаціоналізації юаня є стимулювання його використання у міжнародній торгівлі та у міжнародних фінансах. Аналіз низки ініціатив китайського уряду щодо інтернаціоналізації юаня засвідчує, що у цьому напрямку дійсно зроблено важливі реальні кроки, які можна згрупувати таким чином: - використання юаня у зовнішньоторговельних розрахунках, - депозити в юанях у Гонконгу, - емісія облігацій, деномінованих у юанях, - валютні свопи с іноземними центральними банками. Специфічний підхід Китаю до вирішення проблеми недостатньої розвиненості фінансових ринків і відсутності вільної конвертованості юаня полягає у створенні офшорного ринку юаня (насамперед у Гонконгу).
Чи варто інвестувати в юань? Враховуючи потужність американської економіки, юаню не світить в найближчому часі замінити долар в якості ключової резервної валюти. Та і той факт, що юань знаходиться біля десятирічних максимумів стосовно долара, говорить про переоціненість китайської валюти. А інвестори не хочуть купувати переоцінені активи, бо втрачатимуть гроші, коли вони дешевшатимуть.
Китайський центробанк налаштований і далі понижувати свою ключову ставку, яка зараз знаходиться на рівні 4,35%. МВФ вимагає від китайського уряду припинити підтримувати курс юаня, що ще сильніше підштовхне його до девальвації. До того ж, Федеральний резерв США готовий нарешті піднімати свою ставку, що понизить привабливість активів країн, що розвиваються, а це в свою чергу ще послабить юань. Тому перспективи здешевлення юаня виглядають переконливішими, ніж перспективи його дорожчання. Зате це підсилить і без того досить конкурентоспроможний китайський експорт.
Ноа Сміт, експерт з фінансів американського Університету Стоуні Брук, вважає, що новий статус юаню понизить вартість запозичень у цій валюті, що наче є добрим для боргової політики, але згодом може призвести до надмірного зростання боргу.вважає, що новий статус юаню понизить вартість запозичень у цій валюті
Але,не варто забувати…
Дякую за увагу!