Виконала Студентка 3 курсу групи СП13-1 Орищук У.М.
Суб'єкт права - це фізична або юридична особа має певні права та обов'язки, т е. в тому чи іншому вигляді пов'язане з правом, є його учасником. Юридична наука під суб'єктами права розуміє таких учасників суспільних відносин, які на підставі чинного законодавства визнаються власниками суб'єктивних прав і відповідних обов'язків. Кожна галузь права, в тому числі і трудове, має свій певний коло суб'єктів.юридична особанаукавідповідних
Суб'єкти трудового права - це учасники суспільних відносин, що регулюються трудовим законодавством, які можуть володіти трудовими правами та обов'язками і реалізовувати їх. Для таких суб'єктів необхідна наявність у них трудової правоздатності, тобто визнаній трудовим законодавством здатності мати трудові права, і трудової дієздатності, тобто здатності за законодавством своїми діями здійснювати трудові права і обов'язки.
Всі суб'єкти трудового права - носії відповідних трудових прав і обов'язків, що володіють певним правовим статусом (становищем) у сфері праці. Трудова правосуб'єктність є необхідною передумовою, умовою для виникнення правовідносин у сфері трудового права як для одного, так і для іншого суб'єкта (сторони) цих правовідносин. Трудова правосуб'єктність необхідна, щоб ця особа могла бути суб'єктом трудового права, його правовідносин. Щоб стати суб'єктом трудового права, треба володіти трудовою правосуб'єктністю не тільки громадянину, але й іншим учасникам відносин трудового права (роботодавцям і т. д.). Суб'єктами трудового права є сторони трудових та інших безпосередньо пов'язаних з ними відносин, що володіють трудовою правосуб'єктністю. Обмеження трудової правосуб'єктності громадян можливе тільки тимчасове, за вироком суду.
Види суб'єктів трудового права - це сторони всіх дев'яти груп суспільних відносин, що є предметом даної галузі. При цьому один і той же суб'єкт (роботодавець або працівник) може виступати суб'єктом не одного, а декількох правовідносин трудового права (трудових, щодо матеріальної відповідальності, з трудових спорів та ін.)
Суб'єктами трудового права можуть бути: 1) громадяни (працівники); 2) роботодавець - організації будь-яких форм власності, фірми, інші роботодавці; 3) профспілкові органи або інші уповноважені працівниками виборні органи на виробництві; 4) соціальні партнери на федеральному, галузевому, регіональному та інших рівнях в особі представників від відповідних об'єднань профспілок (від працівників), об'єднань роботодавців і від виконавчих органів влади; 5) правоохоронні відповідні органи (КТС, суд, примирна комісія, трудовий арбітраж, органи нагляду і контролю за охороною праці та трудовим законодавством). Кожна з названих груп суб'єктів має свій специфічний для неї правовий статус у трудовому праві.
Правовим статусом суб'єкта трудового права називається його основне правове становище як даного суб'єкта, закріплене трудовим законодавством.
У зміст правового статусу суб'єкта трудового права входять наступні його елементи: а) трудова правосуб'єктність (трудова праводееспособность н деліктоздатність); б) основні (статутні) трудові права і обов'язки, закріплені в законодавстві; в) юридичні гарантії (загальні та спеціальні) цих основних трудових прав і обов'язків; г) передбачена законодавством відповідальність за порушення трудових обов'язків. Таким чином, всі елементи змісту правового статусу суб'єкта трудового права передбачені трудовим законодавством.
Трудова правосуб'єктність передбачена трудовим законодавством для кожного з можливих суб'єктів трудового права Статутні права і обов'язки та їх юридичні гарантії у правовому статусі суб'єкта передбачені різними інститутами трудового права для різних його суб'єктів і входять у правовий статус суб'єкта трудового права саме на підставі трудового законодавства.