РЕНЕСАНС
Відродження, або Ренесанс (від фр. renaissance), – це перехідна епоха в історії культури (або окремий художній стиль) Західної і Центральної Європи від Середньовіччя до Нового часу. Розпочалося воно в Італії у XIV ст., в інших країнах – у XV ст. і тривало до кінця наступного століття. Вперше цей термін вжив Джорджо Вазарі– жипописець, історик мистецтва. У людей змінилося світосприйняття. Всіх тих, хто замість «божественного» став вивчати все «людське» називали гуманістами. При стверджені власних ідеалів вони спирались на античну культуру. Найвищим проявом доби Відродження, безумовно, є мистецтво.
ХАРАКТЕРНІ РИСИ АРХІТЕКТУРИ РЕНЕСАНСУ Особливе значення в цьому напрямку надається симетрії. Також будівлям характерні : простий і чіткий ритм, візуально відокрумлені один від одного поверхи будівель, декоративна обробка зовнішньої поверхні. Розвиток архітектури відродження обумовив нововведення у використанні будівельних технік і матеріалів.
Значну роль відігравало місто-держава Флоренція. Місто банкірів та заможних людей. Скульптори використовують мармур, просторі будинки прикрашають статуями, картинами. Собор св. Марії дель Фьоре Палаццо Пітті
Церква Санта –Марія дель Мараколі (венеція) палаццо Вендрамін Калерджи (венеція)
собор св. Петра (рим) церква Сант Андреа (мантуя)
каплиця Трьох Святителів (львів) каплиця Боїмів (львів)