ПРЕЗЕНТАЦІЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» Даніленко А.К. МгМн-15

Ідея будь-якого вкладення капіталу повинна обґрунтовуватися розрахунками ключового завдання: якою мірою майбутні доходи покривають нинішні (поточні) витрати? На це запитання мусить відповісти кожний інвестор від приватної особи до держави.

Найвідоміші методи можна поділити на три групи: 1) методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень (позитивних потоків) з витратами (негативними потоками). Ці методи на сьогодні є традиційними; 2) методи оцінки ефективності інвестицій за бухгалтерською звітністю; 3) методи оцінки ефективності інвестицій, які ґрунтуються на теорії часової вартості грошей.

Розрізняють три види оцінки ефективності інвестицій: фінансову (комерційну), бюджетну та економічну. Фінансова оцінка передбачає визначення фінансових результатів реалізації проекту для його безпосередніх учасників. Вона базується на очікуваній нормі дохідності, яка влаштовує всіх субєктів інвестування. При цьому інші наслідки впровадження проекту не враховуються. Бюджетна оцінка ефективності віддзеркалює фінансові наслідки для різних рівнів бюджетів, тобто очікувані співвідношення видатків, податків та зборів. Показником бюджетної ефективності впровадження проекту є різниця між податками та видатками певного рівня бюджету, ступінь яких залежить від впровадження конкретного проекту. Економічна ефективність інвестиційного проекту це різниця між результатами і витратами за межами фінансової ефективності безпосередніх учасників проекту. Економічна оцінка характеризує ефективність проекту для народного господарства в цілому або для галузі, групи підприємств, регіону тощо.

Традиційні методи аналізу застосовуються дуже давно, а після виникнення часової теорії грошей використовуються паралельно з методами, які ґрунтуються на концепції дисконтування. Традиційні методи базуються на обчисленні таких показників, як норма (коефіцієнт) ефективності (дохідності) та період (строк) окупності інвестицій.

Норма ефективності обчислюється як відношення сумарних грошових надходжень у дійсній вартості до суми інвестованих коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту. Якщо норма ефективності менше за одиницю, проект має бути відхилений як такий, що не принесе додаткових доходів інвестору. У практичних розрахунках застосовується річна норма ефективності: НЕ р = ГН р ІК де Не р річна норма ефективності; ГН р середньорічні грошові надходження; ІК інвестовані кошти.

Період окупності інвестицій обчислюється як зворотний показник: ПО=ІК ГН р де ПО період окупності інвестицій у роках; ІК сума інвестицій у проект, передбачена кошторисом; ГН р середньорічні грошові надходження.

Методи оцінки інвестицій за бухгалтерською звітністю базуються на обчисленні балансової і чистої (РІ б ; РІ ч ) рентабельності інвестицій. У першому випадку ми маємо відношення середньорічного доходу компанії за бухгалтерським звітом до обсягу інвестицій; у другому чисту рентабельність, тобто дохід зменшується на суму податкових і відсоткових платежів:

1) РІ= РД ІК 2) РІ а =РД-П n ІК де РІ балансова рентабельність інвестицій; РД середьорічний дохід компанії (прибуток); ІК сума інвестованих коштів; Рі а чиста рентабельність інвестицій; П п податкові та відсоткові платежі.

Діюча методика дозволяє обґрунтовувати ефективність будь-якої інвестиційної програми шляхом вільного вибору аналогу для порівняння, використання усередненого коефіцієнта економічної ефективності у народному господарстві чи промисловості. Першим етапом є визначення причин, що обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути різні, однак у цілому їх можна підрозділити на три види: 1) оновлення наявної матеріально-технічної бази, 2) нарощування обсягів виробничої діяльності, 3) освоєння нових видів діяльності.

Другим етапом у визначені ефективності інвестиційного проекту є аналіз та оцінка грошових потоків інвестиційного проекту, які базуються на прогнозній інформації про передбачений обсяг випуску та збуту продукції.

Критичними моментами в процесі складання бюджету капіталовкладень є: а) прогнозування обсягів реалізації з урахуванням можливого попиту на продукцію (оскільки більшість проектів пов'язана з додатковим випуском продукції); б) оцінка припливу коштів по роках; в) оцінка досяжності необхідних джерел фінансування; г) оцінка прийнятного значення вартості капіталу що використовується, в тому числі і як коефіцієнт дисконтування.

Аналіз можливої місткості ринку збуту продукції, тобто прогнозування обсягу реалізації, найбільш істотний, оскільки її недооцінка може призвести до втрати певної частки ринку збуту, а її переоцінка - до неефективного використання введених по проекту виробничих потужностей, тобто до неефективності зроблених капіталовкладень. Критерії оцінки й аналізу проектів поділяються на дві категорії: а) засновані на дисконтованних оцінках, б) засновані на облікових оцінках.

У першому випадку в увагу приймається фактор часу, у другому - ні. У першу групу входять критерії: чиста приведена вартість (Net Present Value, NPV), чиста термінальна вартість (Net Terminal Value, NTV), індекс рентабельності інвестиції (Profitability Index, PI), внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR), модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR); дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP). В другу групу входять критерії: строк окупності інвестиції (Payback Period, PP) і облікова норма прибутку (Accounting Rate of Return, ARR).

Критерій NPV (чиста приведена вартість) відображає прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у випадку прийняття розглянутого проекту. Причому оцінка робиться на момент закінчення проекту, але з позиції поточного моменту, тобто початку проекту.

Розрахунок чистої приведеної вартості (Net Present Value, NPV) NPV= P k - IC k k(1+r) k k(1+r) k де P k – чисті грошові надходження, від інвестиційного проекту в році IC k – інвестиційні витрати в році, r – ставка дисконтування.

Логіка застосування критерію NРV для оцінки проекту така: якщо NPV> 0, то проект є прибутковим і його можна прийняти і у випадку прийняття проекту добробут власників компанії збільшиться; NPV = 0, то доходи від інвестиційного проекту дорівнюють витратам на нього та у випадку прийняття проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах; NPV<0, то доходи від інвестиційного проекту менше витрат і проект треба відхилити, у випадку прийняття проекту добробут власників компанії зменшиться.

Розрахунок чистої термінальної вартості (Net Terminal Value, NTV) NTV= P k *(1+r) k – IC k *(1+r) k де P k – чисті грошові надходження, від інвестиційного проекту в році IC k – інвестиційні витрати в році, r – ставка дисконтування.

Що стосується застосування критерію NTV для оцінки проекту, то логіка його така ж, як і в критерію NPV: якщо NTV> 0, то проект рекомендується до прийняття; NTV< 0, то проект варто відхилити. NTV=0, то це означає, що доходи від інвестиційного проекту дорівнюють витратам. Логіка критерію PI така: він характеризує величину доходу на одиницю витрат.

Розрахунок індексу рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI) P k k (1+r) k PI= IC k k (1+r) k де P k – чисті грошові надходження, від інвестиційного проекту в році IC k – інвестиційні витрати в році, r – ставка дисконтування.

якщо PI >1, проект є ефективним, він приймається; PI <1, проект треба відхилити; PI=1, доходи від інвестиційного проекту дорівнюють витратам.

Розрахунок внутрішньої норми прибутку (Internal Rate of Return, IRR) Критерій IRR чисельно дорівнює ставці дисконтування, за якої NPV проекту перетворюється на нуль. IRR=r, при якому NPV=0 NPV = ( P k -IC k )/ (1+IRR) k =0 де P k – чисті грошові надходження, від інвестиційного проекту в році IC k – інвестиційні витрати в році, r – ставка дисконтування.

якщо IRR >CC, проект приймається; IRR <CC, проект треба відхилити, тому що він принесе збиток; IRR=CC, доходи від інвестиційного проекту дорівнюють витратам на нього, де –CC вартість капіталу чи відповідного джерела коштів.

Строк окупності інвестицій (Payback Period, PP) PP = IC k / P k, Логіка критерію РР така: він показує число базових періодів, за які вихідна інвестиція буде цілком відшкодована за рахунок припливів коштів. Проект приймається, якщо таке відшкодування має місце. Якщо базовий період - рік, то значення РР обчислюється в кількості років. В другу групу входять критерії: строк окупності інвестиції (Payback Period, PP) і облікова норма прибутку (Accounting Rate of Return, ARR).

Облікова норма прибутку (Accounting Rate of Return, ARR) ARR=PN/(0.5*(IC+RV), де – PN середньорічний прибуток, від проекту; IC – величина вихідної інвестиції; RV – величина залишкової вартості активів.

Критерій ARR, що розраховується відношенням середньорічного прибутку проекту до середньорічного обсягу інвестицій, так само, як і РР, не враховує фактора часу і вважається найменш придатним для аналізу інвестиційних проектів і складання бюджету капіталовкладень. Основна сфера його використання - порівняльна оцінка діяльності підрозділів компанії. Єдиного і загальновизнаного алгоритму розрахунку критерію ARR не існує.

Показники NPV, NTV, IRR, PI, CC пов'язані очевидними співвідношеннями: якщо NPV> 0, то одночасно NTV> 0, IRR>CC і РІ> 1; NPV<0, то одночасно NTV< 0, IRR < СС і PI < 1; NPV= 0, то одночасно NTV = 0, IRR = СС і PI = 1, де СС - вартість капіталу, залученого для реалізації проекту.

При аналізі альтернативних проектів критерії NPV, PI, IRR, MIRR можуть суперечити один одному, тобто проект, прийнятий по одному з критеріїв, треба буде відхилити по іншому. Дві основні причини визначають можливі протиріччя між критеріями: а) масштаб проекту, тобто елементи грошових потоків одного проекту значно (на один чи кілька порядків) відрізняються від елементів грошових потоків другого проекту; б) інтенсивність потоку коштів, тобто чи приходиться основна частка загальної суми грошових надходжень переважно на перші чи переважно на останні роки життя проекту.

У випадку протиріччя рекомендується приймати рішення по відношенню до проекту, ґрунтуючись на критерії NPV. Вважається, що цей критерій є найбільш універсальним при аналізі інвестиційних проектів, оскільки саме він характеризує можливий приріст добробуту власників компанії.

Дякую за увагу!