МАРИНА ЦВЄТАЄВА ( )

ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ Марина Іванівна Цвєтаєва народилася 26 вересня (8 жовтня ) 1892 року у Москві. Її батько, професор - мистецтвознавець Іван Володимирович Цвєтаєв, був засновником Московського музею образотворчих мистецтв. Її мати, Марія Олександрівна Мейн, походила з обрусілої польсько - німецької родини. Була піаністкою, ученицею Антона Рубінштейна. Через два роки після Марини народилася її сестра Анастасія. Родина Цвєтаєвих мешкала у Москві, у Трипруденному провулку, а влітку - у будинку поряд із Тарусою ( Калужська губернія ). Через хворобу матері ( сухоти ), частину дитинства Марина перебувала за кордоном : в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906 року мати помирає, і доньок виховує батько.

БАТЬКО ПИСЬМЕННИЦІ

МОЛОДША СЕСТРА М. ЦВЄТАЄВОЇ

ПОЧАТОК ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 6 років Марина почала писати вірші, не лише російською, а й французькою та німецькою. У 18 років Цвєтаєва видає свою першу збірку « Вечірній альбом », до якої включено вірші, написані поетесою з 1907 по 1910 роки. На цю збірку одразу ж відгукнувся суворий критик Валерій Брюсов, а також Максиміліан Волошин. Того ж року Цвєтаєва написала свою першу критичну статтю « Чарівність у віршах Брюсова ». А за два роки потому було видано її другу збірку « Чарівний ліхтар ».

Світоогляд Романтик, що сприймає життя як дароване на мить щастя. Поет черпає натхнення з безкінечності своєї душі. Протиставлення власного « Я » та навколишного світу. « Одна из всех – за всех – противу всех !» Життя і творчість розділити неможливо. « Я не верю стихам, кооторые льются. Рвутся – да !» « Стихи – есть бытие » « Равенство дара души и глагала – вот поэт »

1911 року М. Цвєтаєва Зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном ; у січні 1912 року вона вишла заміж. Того ж року у них народилася донька Аріадна ( Аля ). А 1925 року народжується Син.

1913 РОКУ ВИХОДИТЬ ТРЕТЯ ЇЇ ЗБІРКА « З ДВОХ КНИГ ».

ТВОРЧІСТЬ М. Цвєтаєва – російський поет, автор поетичних драм, есе й спогадів, перекладач. Її лірику відзначає сповідальний пафос, романтичний розмах почуттів, достовірна передача стихії внутрішнього життя, зв язок з фольклорною традицією, мовні експерименти ( із синтаксисом, морфемами тощо ). У центрі поетичного світу Цвєтаєвої – я ліричної героїні, що прагне поєднати життєтворчість з поетичним ремеслом, висловити свою безмірність у світі мір, виявити в художньому слові, яке наділяється магічною силою, потаємну сутністю буття.

НЕ САМОЗВАНКА – ГОСПОДИНЯ Я. І НЕ СЛУЖНИЦЯ – КРИХТ МЕНІ НЕ ТРЕБА. Я ТВІЙ ПРИТУЛОК, Я ЖАГА ТВОЯ, ТВІЙ СЬОМИЙ ДЕНЬ І СЬОМЕ ТВОЄ НЕБО ТАМ, НА ЗЕМЛІ, ЗАРАДИ П'ЯТАКА НА ШИЮ ПОНАВІШУВАНО ЖОРНА… КОХАНИЙ, ЧИ ТОБІ Я НЕ ТАКА? ЦЕ Ж Я, ТВОЯ ПСИХЕЯ НЕПОВТОРНА!

31 СЕРПНЯ 1941 РОКУ ПОЕТЕСА ЗАКІНЧИЛА ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ.