ГАЙДАМАЧЧИНА. КОЛІЇВЩИНА. ОПРИШКІВСТВО.
Після Івана Мазепи Правобережна Україна була ізольована від Гетьманщини політикою Росії та Польщі. Тож польські магнати розширяли свої володіння і намагалися взяти владу над життям країни. Протистояти цьому процесу було нікому: шляхта і знать була полонізована, православна церква зосереджена на своїх церковних справах. Це призвело до повстання народного духу невдоволення.
ГАЙДАМАЧЧИНА – СОЦІАЛЬНИЙ РУХ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ У ХVІІІ СТОЛІТТІ. Причина повстання полягає в тому, що народні маси, серед яких ще жили традиції козацької волі, не хотіли коритися владі панів і зі зброєю в руках виступали проти поневолення. Учасниками гайдамаччини були переважно незаможні селяни, наймані робітники, дрібна шляхта й нижче духовенство. Гайдамаки діяли невеликими загонами, застосовуючи тактику партизанської боротьби, несподівані напади і стрімкі рейди на панські маєтки.
1734Р. – ПЕРШИЙ ВИБУХ ГАЙДАМАЦЬКОГО ПОВСТАННЯ. В той час коли російська армія разом з козацькими полками увійшла на Правобережжя, щоб підтримати кандидатуру Августа ІІІ на польську корону. Влітку 1734 р. на престол у Польщі сів ставленик Росії Август ІІІ, і на прохання польських магнатів російське військо легко розбило повстанців.
1750Р. - ДРУГИЙ СПАЛАХ ГАЙДАМАЦЬКОГО РУХУ. Проте неспроможність створити цілісну організацію, а також відсутність плану дій спричинили поразку повстання.
КОЛІЇВЩИНА (ВІД СЛІВ КІЛ, КОЛОТИ,КОЛІЙ)– НАЙВІДОМІШИЙ ВИСТУП ГАЙДАМАКІВ 1768 РОКУ. ОСНОВНОЮ ЙОГО СИЛОЮ БУЛО СЕЛЯНСТВО. Це повстання спричинили декілька факторів: в південній Київщині, де зародилась Коліївщина, селяни довше користувались свободою від панських повинностей; панське господарство переживало складні часи перенесення збіжжевих ринків з-над Балтики до Чорного моря; значний вплив на селян мала близькість вільного Запоріжжя; на півдні Київщини загострилися релігійні суперечності. Це повстання спричинили декілька факторів: в південній Київщині, де зародилась Коліївщина, селяни довше користувались свободою від панських повинностей; панське господарство переживало складні часи перенесення збіжжевих ринків з-над Балтики до Чорного моря; значний вплив на селян мала близькість вільного Запоріжжя; на півдні Київщини загострилися релігійні суперечності.
Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Ґонта.
Причинами поразки було те, що царизм вів двозначну політику щодо соціальних рухів на Правобережжі. З одного боку, він бачив у гайдамацькому русі процес дестабілізації та ослаблення Польщі, з іншого – боявся, щоб народний виступ не перекинувся на Лівобережну Україну.
ОПРИШКІВСТВО – ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ У ГАЛИЧИНІ, ЯКИЙ РОЗПОЧАВСЯ ВЖЕ У ХVІ СТОЛІТТІ І БУВ ВИКЛИКАНИЙ ПОСИЛЕННЯМ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СЕЛЯНСТВА Й НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ. Опришки використовували методи партизанської боротьби, діяли невеликими загонами, користувалися масовою підтримкою населення. Найбільшого розмаху опришківський рух набрав у 30-ті – 40-ві роки ХVІІІ ст. під проводом Олекси Довбуша.
І ГАЙДАМАЧЧИНА, І КОЛІЇВЩИНА І ОПРИШНИЦТВО стали невідємними складовими національно- визвольного руху всього народу; були вираженням невдоволення ущємлених верст населення; підточували підвалини кріпосницького ладу; мали антипольське, антишляхетське спрямування.