ПОШУК І ЗБІР НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Виконала: студентка групи БЛБМ-14 Николин Віра

Для проведення наукового дослідження потрібна як первинна, так і вторинна інформація. Первинна інформація - це вихідні дані, які є результатом конкретних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду. Первинна інформація - це вихідні дані, які є результатом конкретних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду. Вторинна інформація – це результат аналітико- синтетичної переробки первинної інформації. Вторинна інформація – це результат аналітико- синтетичної переробки первинної інформації.

Етап збору і відбору інформації для проведення наукових досліджень є одним із ключових. Організація його передбачає: Визначення кола питань, що будуть вивчатись; Хронологічні межі пошуку необхідної літератури; Уточнення можливості використання літератури зарубіжних авторів; Уточнення джерел інформації( книги, статті тощо); Визначення ступеню відбору літератури- всю з даного питання, чи тільки окремі матеріали; Участь в роботі тематичних семінарів і конференцій; Особисті контакти із спеціалістами з даної проблеми; Вивчення архівних документів, науково-технічних звітів; Пошук інформації в інтернеті.

Вихідну інформацію можна знайти в загальній і спеціальних енциклопедіях, а також у списках літератури, які прикладені до тематичних і оглядових робіт, що мають відношення до теми. В цьому випадку пошук інформації ведеться в антихронологічному порядку- від більш пізніших джерел до більш ранніх. Такий шлях пошуку швидше приводить до поставленої мети.

При пошуку інформації слід дотримуватись певних принципів її формування, а саме: актуальність інформації має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу достовірність- це доказ того, що названий результат є істинним, правдивим; інформація має точно відтворювати об'єктивний стан і розвиток об'єкта; інформаційна єдність, тобто подання інформації у такій системі показників, при якій виключалась би ймовірність протиріч у висновках і не узгодженість первинних і одержаних даних; релевантність даних, тобто одержання інформації за запитом користувача, включаючи роботу з даними, які не належать до дослідження

Дотримання цих принципів дозволило б виключити дублювання наукових досліджень. За підрахунками американських спеціалістів, від 10 до 20% науково- дослідних робіт можна було б не проводити, якщо би правильно була підібрана наукова інформація з проблеми, яка вивчається.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється. Тому всі наукові працівники мають знати основні положення інформаційного пошуку. Інформаційний пошук- це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми. Пошук може бути: ручний, який здійснюється за бібліографічними картками, картотеками, каталогами, механічним і автоматизованим. Визначення стану вивченості теми доцільно розпочати із знайомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи, найсуттєвіші сторони їх змісту.

Інформаційні видання, на відміну від бібліографічних, включають не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться. Крім оперативності, їх характеризує новизна поданої інформації, повнота охоплених джерел і наявність довідкового апарату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.

Інформаційні видання охоплюють усі галузі народного господарства, їх випускають інститути, служби НТІ, центри інформації, бібліотеки. Книжкова палата України; Український інститут науково- технічної та економічної інформації (УкрІНТЕУ); Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського; Та інші бібліотечно-інформаційні установи загально державного та регіонального рівнів. До основних інститутів і організацій України, які здійснюють централізований збір і обробку інформації основних елементів опублікованих документів, є:

Для підтвердження достовірності висновків і результатів дослідження, перевірки робочої гіпотези важливе значення має первинна інформація. Найбільш поширеними і змістовними методами нагромадження первинної інформації є: опитування, спостереження, експеримент, тестування, анкетування.

Спостереження це аналітичний метод, за допомогою якого вивчають і фіксують сучасний стан об'єкта в результаті минулого, в реальних ситуаціях. Експеримент це нагромадження даних у контрольованих умовах, змінюючи один або декілька чинників. Імітація метод, оснований на використанні ЕОМ, який відтворює застосування різноманітних чинників не у реальних умовах.

Аналіз документів первинної і вторинної інформації дозволяє отримати об'єктивно існуючий стан і розвиток науки в цілому і окремих наукових напрямів. Вивчення наукових інформаційних потоків дає можливість планувати, прогнозувати тенденції розвитку науково- інформаційної діяльності і її удосконалення. Дослідження документальних інформаційних потоків здійснюється за допомогою використання банку даних.

Банк даних певна сукупність програмних, організаційних, технічних засобів призначених для централізованого накопичення та багато цільового використання інформації, яка систематизована і сконцентрована в певному місті.

База даних іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері. Функціонування цієї бази забезпечується сукупністю мовних і програмних засобів, які мають назву системи управління базою даних. База даних сприяє формуванню бази знань.

База знань сукупність систематизованих основних відомостей, що належать до певної галузі знань і зберігаються в пам'яті ЕОМ. У ній виокремлюється дві відносно самостійні частини: - знання про певну галузь у вигляді термінів і законів, стверджень; - конкретні, факти що описують цю галузь. База знань сприяє розвитку бази даних.