Виникнення філософії

Джерела Веди Упанішади астика(визнають авторитет Вед) санкхя, йога, ньяя, вайшешика, міманса-веданта настика (не визнають авторитет Вед) буддизм, джайнізм, чарвака-локаята Школи Давньоіндійська філософія

Головні поняття: РеінкарнаціїКармаСансара МайяБрахманАтман Індуїзм (астика) Мета: злиття атмана з Брахманом Кастовий поділ Варни: брахмани, кшатрії, вайші, шудри

Буддизм будда – просвітлений Легенда: чотири зустрічі Життя – це страждання Чотири шляхетні істини Восьмискладовий шлях звільнення Мета - Нірвана Сіддхартха Гаутама ( рр. до н.е.)

Джайнізм Джайни – переможці карми. Засоби: аскеза та добрі діла. Шлях звільнення: три перлини: - правильна віра - правильне знання - правильна поведінка Чарвака-локаята - матеріалістичне вчення: дійсність утворюється чотирма стихіями – вода, земля, вогонь, повітря; дійсність утворюється чотирма стихіями – вода, земля, вогонь, повітря; свідомість – результат комбінації матеріальних елементів. свідомість – результат комбінації матеріальних елементів.

Головні поняття: Дао шлях. Дао – шлях людини і усього світу, загальна основа і закон буття космосу. Дао шлях. Дао – шлях людини і усього світу, загальна основа і закон буття космосу. Слідувати Дао означає жити в гармонії зі світом. Де конкретний прояв Дао. Світ утворюється з хаосу завдяки дії двох протилежних начал: Світ утворюється з хаосу завдяки дії двох протилежних начал: Інь – важке, темне, непроникливе жіноче начало, ототожнюється з землею. Ян – легке, світле, проникливе чоловіче начало, ототожнюється з небом. Основні природні начала – вода, вогонь, дерево, метал, земля. Основні природні начала – вода, вогонь, дерево, метал, земля. Їх загальна основа – ці – єдине, спільне, обєднуюче. Давньокитайська філософія

Даосизм Лао-цзи (VІ-V ст. до н.е.) діяльне недіяння невисловлювана сутність дао проти навчання народу

Конфуціанство Кун-фу-цзи Конфуцій (VІ-V ст. до н.е.) Золоте правило моралі: "Те, чого я не хочу, щоб заподіювали мені, я не хочу робити іншим". Головні поняття: л і – ритуал, церемонія, благопристойність, повага; сяо – покірність і шанування батьків, ді – підлеглість і повага молодшими старших братів, чжун – відданість як всезагальний етичний принцип. жень – людинолюбство Благородний муж, досконаломудрий правитель

Давньогрецька натурфілософія Фалес ( рр. до н.е.) Усе є вода Мілетська школа: ідея єдиної першоречовини Анаксімандр ( рр. до н.е.) апейрон (невизначене, безмежне) Анаксімен ( рр. до н.е.) повітря

Емпедокл ( рр. до н.е.) чотири начала: земля, вода, повітря, вогонь Анаксагор ( рр. до н.е.) нус – розум гомеомерії – найменші часточки речовини У всьому є частина всього. Аналогія: голограма, живі клітини

Левкіпп (???) Демокріт ( рр. до н.е.) Усі речі утворюються з найменших, невидимих оку, неподільних часточок – атомів. Існують лише атоми та порожнеча Атомізм

Цей світ –... був, є і завжди буде вічно живим вогнем, який мірно спалахує і згасає Усе тече, все змінюється Не можна двічі увійти в ту саму річку Вчення про логос Геракліт ( рр. до н.е.) Діалектика як вчення про єдність протилежностей

Буття є. Небуття немає Буття є суцільним, заповненим і незмінним Зміни неможливі Раціоналізм: довіряти розуму, а не відчуттям Парменід ( рр. до н.е.)

Неможливість змін АпоріїАхіллес і черепаха,Дихотомія та ін. Зенон Елейський ABCDЕF

Буття утворюється числами й математичними відношеннями Гармонійне сполучення чисел, гармонія душа світу. Пізнання світу пізнання числових закономірностей, що визначають суть світобудови. Визначені монади (бог як розум, єдине, моно) і невизначені діади (матерія, світ видимих речей) Піфагор ( рр. до н.е.)

Критика міфології: люди створюють богів за власною подобою Ксенофан ( рр. до н.е.) Теорія пізнання: пошук істини і наближення до неї: Людям боги не відкрили усе відпочатку Та поступово, шукаючи, краще знаходять... немає гарантій істини: Істину точну не бачив ніхто й не пізнає......в усьому буває лиш здогад.