Мінойська та Ахейська палацові цивілізації

Цивілізація острова Крит ДатаПодія 6000 р. до н.е.На острові Крит оселилися перші землероби рр. до н.е.Населення Криту навчилося обробляти бронзу 2000 р. до н.е.На острові були збудовані перші палаци. Виникнення крито- мінойської цивілізації – першої визначної цивілізації в Європі. Отримала назву за ім'ям свого правителя царя Міноса р. до н.е.Критське царство досягло найвищої могутності й перетворилося на могутню морську державу, що підкорила сусідні острови і деякі області Балканського півострова р. до н.е.Перші греки-ахейці з'явилися на острові Крит р. до н.е.Небувале виверження вулкана Санторин спричинило землетруси, які зруйнували критські міста. Загибель крито-мінойської цивілізації. На острів з материкової Греції переселяються племена ахейців.

Критське царство в ІІ тис. до н.е. Особливості розвитку Основне населення Криту складали селяни- общинники, що сплачували податки до царської скарбниці у вигляді частини врожаю Більшість ремісників перебувала на службі у царя, і їхні вироби надходили до його сховищ. Прибуток від їх продажу отримував цар. Рабів було небагато, вони належали знаті й цареві. Рабами ставали іноземці, захоплені в полон під час війни або піратами. Основним заняттям окрім землеробства і ремесла була морська торгівля. Критське царство багатіло завдяки торгівлі з іншими державами. Критське царство встановило своє панування в Середземному морі завдяки тому, що мало найкращий військовий і торгівельний флот.

Палаци мінойців Столицею царства було місто Кносс, де розташовувався палац царя і звідки він керував державою. Цар одночасно був верховним жерцем. Тронний зал у Кноссі.

Релігія мінойців У мінойців було два основних священних символи. Один з них – бик, якого приносили в жертву богові моря та стихій. Зображення бика і окремо бичачих рогів зустрічається в Кноссі повсюди. Другим священним символом була сокира з двома лезами – лабрис. Обидва символи використовували в розписі посуду, гробниць та палаців.

Ахейська Греція ДатаПодія Кінець ІІІ тис. до н.е.Вторгнення на Балканський півострів племен ахейців. Спочатку заселили Фессалію, а звідти просунулися на Пелопоннес. Більшість дослідників схиляється до думки, що ахейці прийшли на Балкани з Придунав'я і причорноморських степів. Початок ІІ тис. – XVII ст. до н.е. Перший період історії Ахейської Греції. Його також називають мінійським – за назвою племені мінійці, що володіли в Беотії містом Орхоменом. XVI-XII ст. до н.е.Другий період історії Ахейської Греції. Його називають також мікенським – за назвою міста Мікени – столиці царя Агамемнона, відомого як вождя ахейців під час Троянської війни. XV-XIII ст. до н.е.Будівництво палаців ахейських правителів у Мікенах, Тірінфі, Афінах, Фівах, Орхомені та Іолку. Добре укріплені фортеці-палаци стають центрами влади і культури ахейців. Із часом царі Мікен підпорядковують собі інші палаци р. до н.е.Війна ахейців проти Троянського царства. ХІІ ст. до н.е.Вторгнення на Балканський півострів племен дорійців. Загибель ахейських царств. ХІІ – ІХ ст. до н.е.Темні віки в історії Греції. Занепад господарства і культури.

Мікенська цивілізація Мікенці жили у фортецях-містах, збудованих на височинах і обнесених стінами. Найважливіші будівлі знаходилися на акрополі (верхньому місті), розташованому на вершині пагорба та захищеному другим рядом укріплень. Палац, як і на Криті, був центром економічного життя. Вироби ремісників, зерно, вино та оливкова олія зберігалися в коморах акрополю, звідки їх розподіляли між общинниками або вивозили на продаж. Мікенські палаци, на відміну від мінойських на Криті, були добре укріплені та мали симетричне планування: усі приміщення складали в плані прямокутник. Центром палацу був мегарон – просторий зал з вогнищем посередині та чотирма колонами. Тут цар влаштовував бенкети і приймав вельмож. В мегарон виходили двері комор.

Гробниці мікенських царів Царські гробниці в Мікенах, відкриті в 70-х рр. ХІХ ст. дозволили краще вивчити життя знатних мікенців, їхні вірування та уявлення про потойбічне життя. Судячи з предметів, знайдених під час розкопок, мікенці запозичили деякі культи та релігійні обряди у мінойців. Гробниці для царів мікенці робили у скелях. Були знайдені багаті поховання з цінними та рідкісними прикрасами та зброєю.

Заняття мікенців Мікенці були гарними торгівцями. Спочатку серйозну конкуренцію їм складали мінойці, але після вторгнення на Крит мікенці залишили їх далеко після себе. Мікенці володіли торговими факторіями по всьому Середземномор'ю – в Малій Азії (Туреччині) і на півдні Італії; торгували вони також товарами із таких віддалених місць, як Скандинавія та Африка.

Темні віки На межі ХІІІ-ХІІ ст. до н.е. мікенський світ перестав існувати. У другій половині ХІІІ ст. до н.е. в цьому регіоні були посухи та неврожаї, що призвели до голоду. В цей час сюди стали мігрувати племена дорійців. Вони швидко витіснили ахейців, перейняли від них плуг, колісні повозки, парусні судна та гончарне коло і заснували невеликі общини на чолі з басилеями (царями) та родовою знаттю. Люди жили в убозтві, врожаю ледве вистачало. Вони позабули про палаци, жили в невеличких хатинках з цегли-сирцю. Період в історії Греції між ХІ і ІХ ст. до н.е. іноді називають Темними віками, адже ніяких писемних пам'яток того часу немає. Греки втратили писемність, а інші народи, зокрема єгиптяни та хети, майже не згадують про них.

Місто Троя