Документ як артифакт
За ознакою соціально-культурної значущості виділяють групу документів, що одержали назву артефакт (лат. arte – штучно, factus – зроблений) – документ, що має особливу соціально-культурну цінність, яка не притаманна документу в цілому.
Артефактні документи – це документні пам'ятники, зокрема й писемності, які складають частину культурної спадщини країни, народу, людства, які зазвичай охороняються спеціальними законами.
Існують рухомі і нерухомі памятники. До рухомих відносять документні пам'ятники: рукописи й стародруковані книги (манускрипти, палімпсести, інкунабули), раритети, рідкісні письмові й графічні видання, кінофотофонодокументи. Основою віднесення документа до артефакту (памятника) може служити особлива цінність і унікальність змісту, передмови, супроводження статей, коментарій. Окрім основного тексту такі документи можуть включати науково- дослідницькі статті, що пояснюють текс, широкий текстолог, матеріал, матеріал, історіограф, коментарі і різні указання, стематичні, предметні, іменні.
Змістовна (інформаційна) цінність документа, його історичне, художнє і культурологічне значення є основним призначником артефакту документа. Окрім змісту критерієм артефактності може слугувати і матеріальна основа документа, його форма : папір, плівка, шрифт, фарба, спосіб запису та відтворення інформації, обкладинка, палітурка, автор.