Електронна пошта ( , , англ. electronic mail) – це технологія, що надає послуги по пересиланню і отриманню електронних повідомлень (які називають «листи» чи «електронні листи») по розподіленій (в т.ч. глобальній) компютерній мережі. Тобто, електронна пошта – це служба пересилання повідомлень між абонентами в мережі Інтернет
Появу електронної пошти можна віднести до 1965 р., коли співробітники Массачусетського технологічного інституту Ноель Морріс і Том Ван Влек написали програму MAIL для операційної системи CTSS (Compatible Time-Sharing System). Сама команда MAIL, вбудована в операційну систему, дозволяла користувачам CTSS передавати один одному текстові повідомлення в рамках одного ПК. Вона мала формат: тобто призначалась для вирішення конкретних проблем користувачів і призначенням задач програмістам. MAIL (приклад: MAIL M ),
1971 р. Компания «Bolt, Baraneк and Newman» До 1969 р. компания BBN розробила операційну систему TENEX. Рей Томлінсон (RayTomlinson) був одним з системних програмістів TENEX. Результатом праці Томлінсона була програма CPYNET для копіювання файлів між двома TENEX-системами. В ОС TENEX була наявна програма SNDMSG, яка являлась повним аналогом тієї самої MAIL з CTSS. Синтаксис мережевого варіанту SNDMSG, розробленого Томлінсоном, нічим не відрізнявся від синтаксису команди MAIL. за одним виключенням. Програма була универсальною і могла відправляти як традиційні внутрімашинні повідомлення, так і повідомлення між машинами. Але як програмі відрізнити ці два види повідомлень? Томлінсон вирішує використовувати символ що розділятиме імя користувача і адресу вузла в мережі, на яку повідомлення передається.
Адреса електронної пошти виглядає так: [імя поштового (at) – символ-розділювач
Електронна пошта схожа на звичайну пошту. Лише замість паперу і ручки ви використовуєте клавіатуру, набираючи текст листа у вікні поштової програми чи браузера. У ролі поштових відділень виступають поштові сервери, а поштарями служать канали Інтернета. Поштові сервери зберігают електронні поштові скриньки користувачів. Як тільки користувач загляне в свою поштову скриньку, він одразу побачить отримані листи. Поштовий сервер – це потужний компютер, а ми знаемо, що вся інформація на компютері зберігається у вигляді файлів. Тому електронна скринька – це деяка область на жорсткому диску компютера (дисковий простір), виділена для зберігання вхідних і вихідних листів конкретного користувача.
IMAP (англ. Internet Message Access Protocol) – протокол прикладного рівня для доступу до електронної пошти. POP3 (англ. Post Office Protocol Version 3 – протокол поштового відділення, версія 3) використовується поштовим клієнтом для отримання повідомлень електронної пошти з сервера. Зазвичай використовується в парі з протоколом SMTP. SMTP (англ. Simple Mail Transfer Protocol – простий протокол передачі пошти) – це мережевий протокол, призначений для передачі електронної пошти в мережах TCP/IP. SMTP використовується для відправки пошти від користувачів до серверів і між серверами для подальшої пересилки до користувача. Для прийому пошти поштовий клієнт повинен використовувати протоколи POP3 чи IMAP.
Зазвичай для створення, відправки і отримання повідомлень електронної пошти застосовуються спеціальні поштові програми: Microsoft Outlook Express, Netscape Composer, The Bat! і т.д. Інший поширений спосіб роботи з поштою не передбачає використання спеціальної поштової програми – достатньо звичайного браузера. Відвідувачу варто зайти на свою поштову сторінку, щоб відправляти і отримувати листи.
У електронної пошти є такі переваги: Висока швидкість пересилання листів. Можливість одночасного відправлення одного і того ж листа одразу декільком отримувачам. До листа можна прикріпити файл будь-якого формату, наприклад, аудіо, відео чи фото. Будь-яка людина взмозі засвоїти роботу з електронною поштою. Висока надійність доставки електронних листів. Недоліки: Неможливість приховати адресу вашої скриньки електронної пошти, тому дуже складно захиститись від такого явища як спам (масове розсилання листів рекламного характеру, які часто містять віруси або мають на меті дістати гроші чи особисті дані користувача). Обмеження на розмір одного повідомлення і на загальний розмір електронної скриньки. У міру розвитку компютерної техніки ці обмеження стають все менш помітними, але все ж на більшості інтернет-порталів, що надають можливість користування електронною поштою, вони є.