Підготувала: Учениця 9-Б класу СЗШ 37 м. Дніпропетровська Шуміліна Олександра

Зміст: 1.Кирило-Мефодіївське братство. 2.Ініціатори. 3.Учасники. 4.Течії серед Кирило-Мефодіївців. 5.Програма. 6.Діяльність. 7.Розгром товариства. 8.Висновок.

Кирило-Мефодіївське братство. Кирило-Мефодіївське братство українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 січні 1846 у Києві.

Ініціатори. Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Микола Костомаров Василь Білозерський

Учасники Крім організаторів, до братства незабаром увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб. У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко. Тарас Шевченко Пантелеймон Куліш

Течії серед Кирило-Мефодіївців Кирило-Мефодіївці поділялися на 2 течії Помірковано- ліберальна Радикальна М. Костомаров, М. Маркевич, П. Куліш, В. Білозерський Т. Шевченко, О. Навроцький, М. Гулак, І. Посяда

Програма Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.

Діяльність Кирило-Мефодіївців Проводили пропагандистську діяльність. Створювали в селах школи для народу. Розробляли проекти запровадження в Україні мережі початкових навчальних закладів. Складали шкільні підручники. Видавали книги та журнали. Збирали кошти на культурні потреби, на видання популярних книжок.

Розгром товариства Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало 14 місяців, та через донос провокатора студента Петрова було викрите і розгромлене жандармами. Членів товариства засудили до різних строків заслань, а Тараса Шевченка віддали в солдати на 10 років із забороною писати й малювати.

Висновок Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій.Це позитивно вплинуло на національну свідомість.