1.Категорія біорізноманіття. 2.Заходи збереження біорізноманіття. 3.Генетичне, видове, екосистемне біорізноманіття. 4. Аспекти трактування ландшафтного різноманіття. 5. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. 6.Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. 7.Природно-заповідний фонд україни. 8. Висновки.

«біологічне різноманіття»-різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи наземні, морські та інші водні екосистеми й екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами й різноманітність екосистем.

Збалансоване використання земельних ресурсів. Невиснажливе використання природних екосистем. Зниження рівня техногенних забруднень природних комплексів. Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю.

Генетичне Видове Екосистемне (ландшафтне)

це сукупність генофондів різних популяцій одного виду. охорона одного виду в межах заповідника не дає право на його винищення на решті території його поширення.

це сукупність видів, що населяють територію. В межах України поширені 5100 видів вищих рослин, 12% з яких занесено до Червоної книги України.

Це сукупність унікальних і типових лісових, лучних, болотних, степових, гірських, рівнинних, морських, річкових угрупувань.

Ландшафтнознавчий Антропічний Біоцентричний Гуманістичний (М.Д. Гродзинський, П.Г.Шищенко)

Базується на визначенні кількості типів ландшафтів і кількості їх контурів у межах певної території. Шищенко та Гродзинський вважали, що найбільш різноманітну ландшафтну структуру мають території, де межують ландшафти різних природних зон і різних тектонічних структур.

Базується на розумінні інтегративного ландшафту, тобто ландшафту зміненого і перетвореного людською діяльністю.

Полягає у тому, що досягнення ландшафтного різноманіття передусім необхідне для забезпечення біотичного. Відновлення біотичного різноманіття в умовах реального ландшафту полягає в поєднанні окремих ділянок із збереженою природною рослинністю в цілісну мережу завдяки формуванню екологічних коридорів.

Зводиться до трактування ландшафту як природо-культурної цілісності.

Руйнування природного середовища життя Чужорідні види Надмірна експлуатація природних ресурсів Швидке зростання населення Загроза глобального потепління

заготовка деревини, добування корисних копалин, вируб лісу під пасовища, будівництво дамб і автомагістралей, спалення травяних покривів.

Коли людина ввозить у будь-яку екосистему чужорідні біологічні види, вони змінюють усю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.

У вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннаті помер останній мандруючий голуб.

У середині XIX століття чисельність населення Землі складала 1млрд осіб. Через 1,5 століття кількість збільшилася до 6млрд.Використання природних ресурсів перевищує допустимі норми.

Протягом останнього століття температура на Землі може підвищитися на 3,5 градуса за Цельсієм. підвищення температури води одна з причин загибелі коралових рифів, які є середовищем життя багатьох морських організмів. підняття рівня Світового океану на 1 м може призвести до затоплення великих прибережних ділянок

Заповідання виконує ряд важливих наукових, господарських, екологічних завдань.

Природні території та обєкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, заповідні урочища. Штучно створені обєкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам*ятки садово-паркового мистецтва.

Біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунайський. Природні заповідники: Розточчя, Медобори, Канівський, Кримський, Казантипський.. Природні парки: Синевир, Сколівські Бескиди, Яворівський, Гуцульщина.

- Товариство Подільських природодослідників і любителів природи ; - Хортицьке товариство збережувачів природи ; - Кримське товариство природодослідників і любителів природи ; - Миколаївське товариство любителів природи ; - Харківське товариство любителів природи ; - Полтавський природо-заповідний музей ; - Київський природоохоронний комітет ; - природничий відділ Українського наукового товариства ;

Сучасні екологічні спостереження вказують на те, що збереження генофонду регіону можливе лише за умови 10-15% заповідності його території. Необхідно цілеспрямовано використовувати усі природні ресурси та формувати екологічні мережі для їх збереження.

Виконала: Учениця 11А класу ЛССЗШ 81 ім. П. Сагайдачного Манькина Марта