За даними Всесвітньої організації охорони здоров я (ВОЗ) здоровя населення на 50% залежить від способу життя, на 20 % - від якості оточуючого середовища, ще на 20 % - від спадкоємних особливостей організму і на 10% - від розвитку охорони здоровя.

Діяльність людини, її життя нажаль майже постійно супроводжується дією різних небезпечних факторів. У світі застосовуються майже 300 тис.різноманітних речовин які використовують в різних галузях діяльності людини. Більшість з них несумісні з життям. Це – ксенобіотики (гр. ксенос-чужий, біос-життя).

Ксенобіотиками або чужорідними називають речовини, що надходять в організм з навколишнього середовища і не викорстовуються ним у якості джерел енергії, пластичних матеріалів чи каталізаторів. Вони можуть потрапити в організм з їжею, з напоями, через шкіру або з повітрям, під час дихання. Небезпека впливу таких речовин на організм людини є результатом неграмотності, необізнаності, низького рівня культури – загальної, екологічної. Часто джерела небезпеки в довкіллі створюються самою людиною, коли через необережність, необачність, зухвалість, безвідповідальність людина сама створює небезпечні для життя умов.

Людина сама створила цілий клас хімічних сполук, що стійкі в навколишньому середовищі, здатні накопичуватися в природних об`єктах ( водорості, рачки, риби ), а потім потрапляти з їжею в організм, що в тисячі раз перевищують допустимі норми.

До них належать засоби для миття, очищення, дезинфекції, полірування предметів, виведення їз них плям, а також фарби, лаки, клеючі матеріали, асортимент яких постійно зростає.

Це також – продукти хлорування целюлози під час виготовлення паперу, органічні сполуки хлорування питної води, діоксиноподібні домішки у продуктах згоряння пластикового сміття.

Чудові та корисні вогнетривкі рідини ( моторні масла, гідравліка ) та електростійкі матеріали в конденсаторах насправді виявилися досить шкідливими ендокринними руйнівниками, що зберігаються в грунтах і водоймах десятки років. Усі вони становлять потенціальну небезпеку для здоров`я людини, особливо дітей. Такі речовини руйнують гормональну та імунну систему.

За статистикою у США отруєння і смертність дітей від токсичних хімічних речовин посідає друге місце, Польщі на побутові препарати припадає 28%, у Франції – 23% від усіх зареєстрованих отруєть. Вважають, що більше 90% пухлин у людини після 50 років мають метаболічне походження і викликані хімічним забрудненням організму. США – 2 місце Польща – 28 % Франція – 23 %

В навколишнє середовище, отож і в організм людини, надходить величезна кількість штучно створених сполук. У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями, застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна.

У побуті широкого застосування набули мийні засоби. Річ у тім, що чиста вода добре видаляє із забрудненої поверхні лише розчинні в ній речовини. Часточки нерозчинних речовин, але які змочуються водою (гідрофільні ), можна видалити за рахунок механічного впливу. Якщо ж речовини не змочуються водою ( гідрофобні) і до того ж мають підвищену вязкість, то практично їх не можна видалити водою. Це стосується жирових забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речовин. У таких випадках застосовується мило, а ще краще – синтетичні мийні засоби(СМЗ), що належать до групи поверхнево-активних речовин(ПАР).ПАР є в складі миючих засобів для посуду, для прання, засобів для миття автомобілів.

Дякуємо за увагу !