Підготувала : Учениця 11- А класу Климченко Аліна

Найважливішою умовою будь - якої діяльності людини є увага. Сама сутність життя потребує того, щоб сигнал про значущість навколишніх предметів та явищ був для людини сигналом " Увага !"

Увага - це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на об ' єкти та явища зовнішнього світу, а також на думки, почуття та процеси, що відбуваються всередині у нього. Залежно від цього розрізняють увагу внутрішню і зовнішню.

Розрізняють такі види уваги : Мимовільна Довільна Післядовілна

Увагу, зумовлену сильними, контрастними, значущими подразниками, що діють на людину яскравістю, несподіваністю, динамізмом, називають мимовільною. Мимовільну увагу може викликати сильний подразник : різкий запах, яскраве світло і барви, голосні звуки. Мимовільна увага триває, поки діють відповідні подразники.

Мимовільна увага не пов ' язана з цілеспрямованою діяльністю і вольовим зусиллям. Це увага неуважної людини. Фактори, що викликають мимовільну увагу : - інтенсивність ( сила ) подразника ; - новизна подразника ; - контраст подразників ; - загальна спрямованість особистості. - відповідність внутрішньому станові організму ( потребам ); - безпосередній інтерес : те, що цікаве, емоційно насичене, захоплююче, викликає тривале інтенсивне зосередження.

Довільна увага має цілеспрямований характер і вимагає вольового зусилля. Цей вид уваги існує тільки в людини. Основний факт, що вказує на наявність у людини особливого типу уваги, невластивого тварині, полягає в тому, що людина довільно може зосереджу - вати свою увагу то на одному, то на іншому об ' єкті, навіть у тих випадках, коли в навколишній обстановці нічого не змінюється.

Вияв довільної уваги пов ' язаний з використанням вольового зусилля, тобто це вид уваги, що виявляється у випадку, коли людина ставить перед собою певні завдання і намагається їх виконати. Довільна увага нерозривно пов ' язана з мовою. У подібному випадку довільна увага набуває нових рис - залишаючись свідомою, доцільною, вона, як і мимовільна, знімає напруження, захоплює людину і підтримує активну психічну діяльність. Це і є післядовільна увага.

Увага, яка знімає напруження, захоплює людину і підтримує активну психічну діяльність – це післядовільна увага. Якщо в цілеспрямованій діяльності для особистості стають цікавими й значимими зміст і сам процес, а не тільки результат – це також післядовільна увага. Для її підтримки не потрібно вольових зусиль. Вона характеризується тривалою високою зосередженістю, з нею обґрунтовано пов ' язують найбільш інтенсивну й плідну розумову діяльність, високу продуктивність усіх видів праці.

За видом діяльності увагу поділяють на такі типи : - сенсорна увага – сприймання ; - інтелектуальна увага – мислення й робота пам яті ; - моторна увага – рух. Увага людини має 5 основних властивостей : -обсяг уваги ; -стійкість уваги ; -розподіл уваги ; -зосередженість уваги ; -переключення уваги.

Стійкість уваги виявляється в здатності тривалий час утримуватися на будь - якому об ' єкті, не відволікаючись і не послаблюючись. Стійкість залежить від : - складності завдання ; - наявності перешкод ; - установки й інтересу ; - особливостей нервової системи.

Розподіл уваги полягає в здатності роззосередити увагу на значному просторі, паралельно виконувати кілька видів діяльності або робити кілька різних дій. Розподіл уваги залежить від психологічного й фізіологічного стану людини. У разі стомлення, під час виконання складних видів діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги, область розподілу звичайно звужується.

Розподіл уваги має певні закономірності : чим складніші види діяльності, які сполучаються, тим важче досягати розподілу уваги ; важко сполучати два види розумової діяльності. Розподіл найбільш ефективний за умови сполучення розумової й моторної діяльності, при цьому продуктивність розумової діяльності знижується більше, ніж моторної ; основна умова успішного розподілу – автоматизація принаймні одного з видів діяльності, які здійснюються одночасно.

Зосередженість ( концентрація ) - це утримання уваги на якому - небудь об ' єкті. Таке утримання означає виділення « об ' єкта » в якості деякої фігури із загального тла, це інтенсивність зосередження свідо - мості на об ' єкті. Оскільки рівень ясності і виразності визначається інтенсивністю зв ' язку з об ' єктом, або стороною діяльності, при цьому концентрація уваги виражатиме інтенсивність цього зв ' язку.

Зосередженість уваги залежить від мотивації діяльності та індивідуальних якостей людини. Якісною характеристикою зосередженості уваги людини на об ' єкті є рівень її концентрації. Розлади уваги спостерігаються при підвищеному відволіканні, коли важко зосереджуватися на одному об ' єкті або діяльності. При цьому увага нестійка, сторонні подразники можуть порушувати зосередженість уваги і діяльність хворого. Відволікання буває настільки сильне, що людина не може зосередитися на запитаннях, постійно переключається з однієї думки на іншу.

Переключення уваги – навмисне її переведення з одного об ' єкта на інший, з одного виду діяльності на інший. Можна говорити про повне й неповне переключення. У першому випадку попередня діяльність не гальмує ту, на яку була переключена увага, у другому – така інтерференція присутня.

Існують деякі закономірності переключення : успішність переключення знижується під час переходу від легкої до важкої діяльності ; чим цікавіша була попередня й менш цікава подальша діяльність, тим важче переключення ; перехід до нової діяльності значно важчий, якщо не довершена попередня ; при глибокому зосередженні переключення досягається із суттєвим зусиллям.

Переключення уваги - це не що інше, як переміщення в корі великого мозку оптимального збудження. При цьому швидкість переключення уваги залежить від рухливості нервових процесів. Ясність і чіткість мети нової діяльності, її значимість для особистості поліпшують переключення уваги.