Презентацію підготувала: Мамчур Соня

Основоположником еволюційної теорії є англійський науковець Чарльз Дарвін. Основні положення цього вчення він виклав у своїй праці Походження видів.

Однак, сучасна теорія еволюції багато в чому відрізняється від ідей Дарвіна. Наприклад, у висновку своєї праці Походження видів Дарвін припускав, що, можливо, життя було спочатку вкладене творцем в незначне число форм або тільки в одну. Сучасні ж еволюціоністи вважають, що життя зародилося випадково з неживої матерії.

Дослідженням цього питання займався відомий хімік Стенлі Міллер. Він проводив численні експеременти, метою яких було створення амінокислот із певних хімічних компонентів. Йому вдалося здобути лише 4 із 20 амінокислот, необхідних для утворення молекули білку.

Пізніше еволюціоністи підрахували ймовірність випадкового утворення в первинному бульйоні однієї білкової молекули: 1 : 10 (113 нулів). Ця цифра перевищує кількість всіх атомів у всесвіті! Однак для забезпечення життєво необхідних процесів живої клітини необхідно молекул білків, працюючих в якості ферментів (без них клітина неодмінно загине). Ймовірність випадкового виникнення їх усіх становить - 1 : 10 ( нулів). Щоб просто записати цю цифру в звичайному зошиті знадобиться 67 сторінок!

Ось що з цього приводу сказав відомий вчений Фред Хойл: Ймовірність критично незначна, до того незначна, що це було б неможливо навіть якби весь Всесвіт складався з органічного бульйону.

Всупереч уявленням Дарвіна про так звану просту клітину, сучасні вчені відкрили неймовірну складність будови, доречність та незамінність найкрихітнішого її елемента. Припущення щодо можливості поступових чи різких змін у будові клітини теж виявилися хибними, адже у разі зникнення будь-якого компонента цієї надскладної системи, вона гине.

Вони мають велике значення для теорії еволюції, адже сьогодні на землі не спостерігається перетворення одних живих істот в інші. Усі вони, навпаки, довершені формою та відмінні від інших типів. Як зауважив генетик Т. Добжанський, світ живого не є суцільним рядом… утвореним неперервною серією перехідних форм.

Якби еволюція була фактом, то викопні дані, безперечно, засвідчували б поступовий перехід однієї форми життя в іншу. Але, у книзі Новий еволюційний графік говориться : «В даний час палеонтологічний літопис показує, що види зберігаються протягом мільйонів і більше поколінь, не зазнаючи при цьому значних еволюційних перетворень... Від свого виникнення до вимирання більшість видів відчуває лише незначний розвиток ».

Наприклад, комахи з'явилися в палеонтологічному літописі раптово і в достатку, без жодних еволюційних предків. Вони ледве змінилися навіть до цього дня. В торонтській газеті «Глоб енд мейл» повідомлялося: «За 40 мільйонів років напруженого підйому по еволюційних сходах вони не зазнали майже ніякого помітного прогресу».

Еволюційна модельРеальні факти І. Життя виникло з неживої природи шляхом випадкової хімічної еволюції (самозародження). ІІ. Викопні рештки повинні засвідчити: 1) поступовий розвиток простих форм життя; 2) існування перехідних форм як сполучних ланок. ІІІ. Кінцевий результат мутацій сприятливий та зумовлює появу нових ознак. IV. Складні сучасні мови розвинулися з простих тваринних звуків. V. Людина з`явилася мільйони років тому. І. Життя походить тільки від уже існуючого життя; Випадкове утворення складного генетичного коду неможливе; ІІ. Викопні рештки засвідчують: 1) раптову появу великої розмаїтості форм життя; 2) нові види завжди відмежовані від попередніх видів, немає сполучних ланок; ІІІ. Малі мутації шкідливі, а великі – смертельні; вони ніколи не призводять до появи чогось нового. IV. Мова виникла одночасно з людиною; часто стародавні мови складніші ніж сучасні; V. Найстарішим письменам лише близько років.