Орбітальні характеристики Велика піввісь 384 399 км Перицентр 363 104 кмкм Апоцентр 405 696 кмкм Орбітальний період 27,321 582 дібдіб ЕксцентриситетЕксцентриситет.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Місяць – супутник землі Процків Ольга 11-А. Мі́сяць єдиний природний супутник планети Земля. Другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця.
Advertisements

Підготували: учениці 11-Б класу Кременчук В., Бещук А. МІСЯЦЬ- СУПУТНИК ЗЕМЛІ.
ПІДГОТУВАЛА: УЧЕНИЦЯ 11-АКЛАСУ ТВЕРДОХЛІБ АНЖЕЛІКА.
Місячні затемнення Іноді ми можемо спостерігати явище, яке називається місячне затемнення. Воно відбувається тоді, коли Сонце, Місяць і Земля опиняються.
ПІДГОТУВАЛА: УЧЕНИЦЯ 11-Б КЛАСУ ОРЕНБУРГСЬКА МАРИНА.
Земля́ третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою.
Виконала: учениця 11 класу Павловська М. МІСЯЦЬ – ЄДИНИЙ СУПУТНИК НАШОЇ ПЛАНЕТИ Місяць, найближче до Землі космічне тіло, знаходиться в сотні разів ближче.
Дослідження Місяця. Космічний апарат Луна-3 був запущений 4 жовтня Він обігнув Місяць і пройшов на відстані 6200 км від неї, зробивши знімки Майже.
1.Поняття місяць. 2.Загальні характеристики Місяця 3.Умови на поверхні Місяця 4.Фази Місяця 5.Походження Місяця 6.Історія дослідження 7.Дослідження 1960-х.
Корсунь-Шевченківська ЗОШ 1 Кулик Б.В.. Супутники Землі Види супутників Природний (Місяць) Радіус у 4 рази менший від радіуса Землі; у 400 разів менший.
Місяць Елена Ленной Виконала Учениця 11-Г класу Коваль Яна.
Юпітер Юпі́тер п'ята й найбільша планета Сонячної системи. Середня відстань від Юпітера до Сонця становить 5,203 а. о. (778 млн км). Разом із Сатурном,
Перша планета - Меркурій Меркурій – найближча до Сонця планета. Його радіус втричі менший за Землю. Він друга по величині планета. На ній не має ні води,
Виконав : Порутчиков Влад 10- Б клас Петропавлівсько - Борщагівська ЗОШ I – III ступенів.
Юпітер Юпітер п'ята й найбільша планета Сонячної системи. Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном Юпітер класифікують як газового гіганта.
Як, за науковою теорією, утворилися Сонце і планети? Сонце – це молода зірка чи доросла? Як Сонце називають: карликом, гігантом чи надгігантом? Якого.
Місяць Давні греки Місяць назвали Селеною. Що собою представляє Місяць? Місяць, єдиний природний супутник Землі і найближче до нас небесне тіло; середня.
Планети земної групи – це чотири планети Сонячної системи: Меркурій, Венера, Земля та Марс. Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно.
Планети-гіганти
Юпітер 1) Загальна характеристика планет-гігантів. 2) Юпітер. 3) Супутники Юпітера 4) Сатурн. 5) Уран. 6) Нептун.
Транксрипт:

Орбітальні характеристики Велика піввісь км Перицентр кмкм Апоцентр кмкм Орбітальний період27, дібдіб ЕксцентриситетЕксцентриситет орбітиорбіти0,0549 Фізичні характеристики Середній радіусрадіус1 737,10 кмкм Площа поверхні3,793×10 7 км²км² Об'єм2,1958×10 10 км³км³ Маса7,3477×10 22 кгкг Густина3,3464 г/см³ Друга космічна швидкість1,022 км/скм/с Альбедо0,12 ТемператураТемпература поверхні220К (на екваторі) КК

Мі́сяць єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця км Місяць привертав увагу людей з доісторичних часів. Це другий за яскравістю об'єкт на небосхилі після Сонця. Оскільки Місяць обертається навколо Землі з періодом близько місяця, кут між Землею, Місяцем і Сонцем змінюється; ми спостерігаємо це явище як цикл місячних фаз. Період часу між послідовними новими місяцями становить 29,5 днів (709 годин).

Радіус = 1738 км Велика піввісь орбіти = км Орбітальний період = 27, діб Ексцентриситет орбіти = 0,0549 Нахил орбіти до екватора = 5,16 Температура поверхні = від 160° до +120 °C Доба = 708 годин Середня відстань від Землі = км (у перигеї км, в апогеї км)

З давніх часів люди намагалися описати і пояснити рух Місяця, використовуючи все точніші теорії. Основою сучасних розрахунків є теорія Брауна. (cтворена на рубежі XIXXX століть, вона пояснювала рух Місяця з точністю вимірювальних приладів того часу) Сучасна наука може розраховувати рух Місяця і перевіряти розрахунки на практиці з ще більш високою точністю. Реальний рух Місяця досить складний, для його розрахунку необхідно враховувати багато чинників, зокрема, сплюснутість Землі і потужний вплив Сонця, яке притягує Місяць в 2,2 рази сильніше, ніж Земля.

Атмосфера Місяця вкрай розріджена.; Коли поверхня не освітлена Сонцем, вміст газів над нею не перевищує 2,0×105 частинок/см ³ (для Землі цей показник становить 2,7×1019 частинок/см ³), а після сходу Сонця збільшується на два порядки за рахунок дегазації ґрунту; Розрідженість атмосфери призводить до високого перепаду температур на поверхні Місяця (від -160 ° C до +120 °C; Зважаючи на практичну відсутність атмосфери небо на Місяці завжди чорне, навіть коли Сонце перебуває над горизонтом, і на ньому видно зорі; Земний диск висить у небі Місяця майже нерухомо; Ступінь освітленості Землі, видима з Місяця, обернена місячними фазами, видимим на Землі

Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna) від індоєвропейського кореня louksnā світла, заграва. Звідси грец. λύχνος світильник.[2] Греки називали супутник Землі Селеною (грец. Σελήνη), стародавні єгиптяни Ях (Іях)

Місяць не є самосвітним тілом, як і всі планети. Місяць завжди освітлюється Сонцем лише з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину під різними кутами. Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називають фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця. Молодик фаза, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем. У цей час він невидимий для земного спостерігача. Повня протилежна точка орбіти Місяця, у якій його освітлена Сонцем півкуля видима земному спостерігачеві повністю. Проміжні фази положення Місяця між молодиком і повнею, коли земний спостерігач бачить більшу або меншу частину освітленої півкулі, їх називають чвертями.

Дослідження Місяця Вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 13 вересня 1959 року Перша посадка сталася 20 липня 1969 року (Космічна програма «Аполлон») надсилання СРСР на Місяць двох радіокерованих самохідних апаратів «Луноход-1» у листопаді 1970 року і «Луноход-2» у січні Першу місячну карту склав Річчіолі 1651 року, він же дав назву найбільшим кратерам

Oдин з перших людей на Місяці – американський астронавт Ніл Армстронг. 20 липня 1969 р.

Спеціальні машини – місяцеходи

На Місяці немає такого тяжіння як на Землі і тому астронавти, навіть не зважаючи на важкі скафандри, могли як слід настрибатиися. Але ж на Землі в цих скафандрах космонавти ледь могли б пересуватися. Ще б пак, адже на Землі всі предмети в цілих 6 разів важче, ніж на Місяці.

Грудень Готується до запуску остання місячна експедиція - Аполлон 17. З тих пір люди жодного разу не були на Місяці.

Походження Місяця Перші теорії утворення Місяця передбачали, що він утворився зі первинної газо-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета); теорія утворення Місяця в якихось інших місцях сонячної системи, збіднених залізо; гіпотеза про відокремлення Місяця від Землі. ( запропонував Дж. Дарвін ) теорія, за якою Місяць утворився внаслідок зіткнення із Протоземлею іншої протопланети приблизно марсіанського розміру; теорія утворення внаслідок радіоактивного розпаду урану та торію

Зараз вчені вже створили дуже докладні карти обох поверхонь Місяця. Детальні місячні картки складають для того, щоб в найближчому майбутньому підготуватися для висадки людини на Місяць, вдалого розташування місячних баз, телескопів, транспорту, пошуку корисних копалин тощо У колишньому СРСР було створено «Повну карту Місяця» у масштабі 1: та глобус Місяця у масштабі 1: Для окремих ділянок є великомасштабні карти масштабом від 1: до 1:40, створені в СРСР та США[5] року в Інтернеті було опубліковано наразі найдокладнішу фотографію зворотного боку Місяця[6]. Зображення було складене з безлічі світлин, отриманих зондом NASA під назвою LRO.

« Космічний простір і небесні тіла відкриті для дослідження і використання всіма державами на основі рівності і згідно з міжнародним правом. Космічний простір і небесні тіла не підлягають національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими засобами. * Більшість правових питань освоєння Місяця було розв'язано 1967 року:

Образ Місяця широко використовується в культурі практично всіх народів світу. Місяць є символом таємничості, романтичності, кохання. Численним є випадки використання в міфології, фольклорі, побуті, художній літературі, музичному й образотворчому мистецтві, кіно, комп'ютерних іграх тощо.

Наш супутник неодноразово надихав людей на витвори мистецтва Місячна ніч в Криму. И.К. Айвазовський « Ніч на Дніпрі» А. Куїнджі