Метеори і метеорити
Метеори У міжпланетному просторі рухається величезна кількість космічного пилу. У більшості випадків це залишки зруйнованих комет. Часом вони вриваються в атмосферу Землі і спалахують, проносячись по небу яскравою світиться рискою: здається, що падає зірка. Ці спалахи на небі називають метеоритами. Від грецького слова «метеорос» - ширяючий в повітрі.
КОСМІЧНІ ЧАСТИНКИ РОЗЖАРЮЮТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ТЕРТЯ ОБ АТМОСФЕРУ, СПАЛАХУЮТЬ І ЗГОРАЮТЬ. ЗАЗВИЧАЙ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ВИСОТІ КМ. У НАРОДІ МЕТЕОРИ НАЗИВАЮТЬ «ПАДАЮЧИМИ ЗІРКАМИ». ДУЖЕ ЯСКРАВІ МЕТЕОРИ НАЗИВАЮТЬ БОЛІДАМИ. Падіння метеора
МЕТЕОРИТНИЙ ДОЩ – НАДЗВИЧАЙНО КРАСИВЕ ЯВИЩЕ ПРИРОДИ. АЛЕ НЕ ВСІ ЗНАЮТЬ, ЩО ЯВИЩЕ ЦЕ Є РЕГУЛЯРНИМ. БІЛЬШЕ ТОГО В РІЗНУ ПОРУ РОКУ МИ СПОСТЕРІГАЄМО РІЗНІ МЕТЕОРИТНІ ДОЩІ ЧИ, СПРИЧИНЕНІ РІЗНИМИ МЕТЕОРИТНИМИ ПОТОКАМИ. Метеорний дощ
КРІМ КОСМІЧНОГО ПИЛУ, В МІЖПЛАНЕТНОМУ ПРОСТОРІ РУХАЮТЬСЯ І БІЛЬШІ ТІЛА, В ОСНОВНОМУ ЦЕ УЛАМКИ АСТЕРОЇДІВ. ПОТРАПЛЯЮЧИ В АТМОСФЕРУ ЗЕМЛІ, ВОНИ НЕ ВСТИГАЮТЬ ЗГОРІТИ. ЇХ ЗАЛИШКИ ПОТРАПЛЯЮТЬ НА ПОВЕРХНЮ ЗЕМЛІ. ВПАЛІ НА ЗЕМЛЮ КОСМІЧНІ ТІЛА НАЗИВАЮТЬ МЕТЕОРИТАМИ. Метеорити
Існують різні дані про кількість метеоритів, що падають на Землю, які залежать від точності вимірювань. Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів, або тонн на рік. Крім того, за добу на земну поверхню падає від 300 до тонн метеоритного пилу. Більшість знайдених метеоритів мають вагу від декількох грамів до декількох кілограмів. Найбільший зі знайдених метеоритів Гоба, маса якого (за оцінками, оскільки метеорит ніколи не зважувався) сягала майже 90 тонн.
кам'яні (92% за кількістю) хондрити ахондрити. залізні (6%) гексаедрити (46% Ni) октаедрити (6 12% Ni) атаксити (Ni >12%). залізо-кам'яні (2%) паласити мезосидерити Класифікація
Хондрити названо так через наявність незвичайних включень сферичної або еліптичної форми хондр яких не виявлено в земних породах. Розмір хондр зазвичай становить близько міліметра, хоча буває і декілька міліметрів. Хондрити мають елементний склад, близький до складу тугоплавкої речовини Сонця, це відрізняє їх від земних порід. Їх вважають залишками протопланетної речовини, що зазнала мінімальних змін від часу утворення планет.
Група кам'яних метеоритів (близько 10%) ахондрити. У них немає хондр і вони хімічно не схожі на хондрити. Ахондрити становлять ряд від майже мономінеральних олівінових або піроксенових порід до об'єктів, подібних за структурою й хімічним складом із земними й місячними базальтами. Здебільшого ці метеорити схожі на вивержені породи Землі та Місяця, що пройшли магматичну диференціацію. Ахондрити поділяють на групи за мінеральном складом.).
Залізо-кам'яні метеорити поділяють на два типи, що розрізняються хімічними й структурними властивостями: паласити та мезосидерити. Паласитами називають ті метеорити, силікати яких складаються із кристалів магнезіального олівіну або їхніх уламків, укладених у суцільній матриці з нікелистого заліза. Мезосидеритами називають залізо- кам'яні метеорити, силікати яких являють собою в основному перекристалізовані суміші з різних силікатів, що входять також до складу металу.
Перший в історії задокументований випадок влучання метеорита в людину стався 30 листопада 1954 р. в місті Силакауга, округ Талладеґа штат Алабама, США. Один з уламків метеорита Силакауга вагою 3,86 кг та розміром з апельсин, пробив дах будинку і, відскочивши рикошетом від радіоприймача, травмував сплячу жінку. Інший випадок було зафіксовано у червні 2009 року, коли метеорит розміром з горошину врізався в чотирнадцятирічного німецького школяра Герріта Бланка, що прямував у цей момент до школи. Він влучив у руку підлітка, а потім відскочив і створив у землі кратер діаметром 30 сантиметрів. Хлопець відбувся дзвоном у вухах, який пройшов через декілька годин, і шрамом завдовжки 7,5 см на руці