27 грудня 1571, Вайль-дер-Штадт 15 листопада 1630, Реґенсбурґ

Німецький математик, астроном, астролог і оптик. Відкрив закони руху планет. Презирство Суверенність Працьовитість Замкнутий і похмурий характер Надзвичайно деспотичний Скупість Недовірливість Буркотливість

0 років рік – народження (І смерть) 6 років рік – хворіє віспою (ІІ смерть) 7 років рік – вперше побачив комету 9 років рік – вперше побачив місячне затемнення 13 років рік – майже «знедолений» (ІІІ смерть) 18 років рік – зникнення батька, закінчує школу при монастирі Маульбронн 20років рік – вступає до університету в Тюбінґені 23роки рік -- запрошений читати лекції в університеті м. Ґрац 25років рік – перша книга «Таємниця світу» 26років рік – одружується з вдовою Барбарою Мюллер фон Мулек 29 років рік – прибуває до Праги 33роки рік – публікація спостережень наднової 38років рік – І і ІІ закони у «Новій астрономії» 39років рік – відкриття супутників, робота «Діоптрика» 40років рік – гіпотеза Кеплера 41рік рік – переїзд до Лінца 42роки рік – одружується вдруге 47 років рік – ІІІ третій закон 57 років рік -- переходить на службу до Валленштейна 59 років рік – відправляється до імператора, застуда, помирає

Три емпіричні залежності, що описують рух планет навколо Сонця. Названо на честь німецького астронома Йоганеса Кеплера, який відкрив їх шляхом аналізу спостере- жень руху Марса навколо Сонця, здійснених данським астрономом Тихо Браге.

Всі планети обертаються навколо Сонця еліптичними орбітами, в одному з фокусів яких перебуває Сонце (всі орбіти планет і тіл Сонячної системи мають один спільний фокус, в якому, власне, і розташовано Сонце).

Радіус-вектор планети (тіла Сонячної системи) за рівні проміжки часу описує рівновеликі площі.

Квадрати зоряних періодів обертання планет відносяться, як куби великих півосей їхніх орбіт.

З погляду фізики, закони Кеплера описують рух матеріальної точки навколо нерухомого центра мас у межах нью- тонівської теорії гравітації. Насправді на рух планети впливає сила тяжіння не лише з боку Сонця, а й з боку інших планет. Сонце має скінченну масу, а отже центр Сонця також рухається внаслідок тяжіння планет. Крім того, ньютонівська теорія не враховує ефекти, які можна роз- рахувати лише у рамках загальної теорії відносності. Пере- лічені фактори призводять до збурень невеликих відхилень фактичного руху планет від законів Кеплера.

На честь ученого названі: Кратери на Місяці і на Марсі. Астероїд 1134 Кеплер. Наднова 1604, описана ним. Орбітальна обсерваторія НАСА. Кеплерів університет Лінца. Станція Віденського метрополітену.

«Він помер від виснаження, туги й бідності» «Спостереження над плином цих світил не заслуговує на увагу, бо вони не повертаються» «Люди помиляються, гадаючи, що від небесних світил залежать земні справи» «Я люблю Коперника не лише за його високу обдарованість, а й за розум стійкий і спокійний» «Жереб кинуто. Я написав книгу, і мені байдуже, прочитають її сучасники чи потомки, я зачекаю, чекала ж природа тисячу років споглядача своїх творінь» «Він жив у епоху, коли ще не було певності, що існує якась загальна закономірність для всіх явищ природи. І якою глибокою була його віра в таку закономірність, коли, працюючи в самотині, ніким не підтримуваний і не маючи нікого, хто б його розумів, він протягом багатьох десятків років черпав у ній силу для важкого і кропіткого емпіричного дослідження руху планет і математичних законів цього руху!»