Зорі

Зірка ж Зірка - велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбуваються (або відбувались) термоядерні реакції.

Зоряні величини Зоряна величина – астрономічна одиниця, яка впродовж більше 2000 років використовується вченими для характеристики блиску зірок і інших небесних світил. Навіть далекі від астрономії люди знають, що зірки мають різний блиск. Найбільш яскраві зірки видно на засвіченому міському небі, а найбільш тьмяні ледь помітні при ідеальних умовах спостереження. Для характеристики блиску зірок і інших небесних світил (наприклад, планет, метеорів, Сонця і Місяця) вчені виробили шкалу зоряних величин.

Одиниці виміру Більшість зоряних характеристик здебільшого вимірюється в одиницях СІ, але також використовується і СГС Маса, світність і радіус зазвичай подаються у співвідношенні з Сонцем : Сонячна маса:= M х 10³ кг Світність Сонця:L =3.827 x 10² Вт Сонячний радіус:R = x 10 м

Зоряні системи Зорі можуть бути поодинокими й кратними: подвійними, потрійними і більшої кратності. У разі, коли до системи належить більше десяти зір, її називають зоряним скупченням. Подвійні(кратні) зорі дуже поширені. За деякими оцінками, більше 70% зір у Галактиці кратні. Так, серед 32 найближчих до Сонця зір 12 кратних, з яких 10 подвійних, зокрема й найяскравіша зоря, небосхилу Сіріус. В околиці 20 парсек від Сонячної системи близько половини із більш, ніж 3000 зір, подвійні зорі всіх типів.

Подвійна зоря Подвійна зоря, або подвійна система дві ґравітаційно-зв'язані зорі, які обертаються замкненими орбітами навколо спільного центру мас. За допомогою подвійних зір існує можливість дізнатися маси зір і побудувати різні залежності.

Зоряні скупчення Зо́ряне ску́пчення гравітаційно зв'язана група зірок, що має загальне походження і рухома в гравітаційному полі галактики як єдине ціле. За своєю морфологією зоряні скупчення історично поділяються на два типи кулясті і розсіяні.

Кулясті скупчення Кулясті скупчення скупчення зір, що мають сферичну або ледь сплюснуту форму. Їхні діаметр коливається від 20 до 100 парсеків. Це одні з найстаріших об'єктів у Всесвіті. Звичайний вік кулястих скупчень понад 10 млрд років. Тому до їхнього складу входять маломасивні старі зорі, більшість з яких перебуває на завершальних стадіях своєї еволюції.

Розсіяне скупчення Розсіяні скупчення інший клас зоряних скупчень. Це зоряна система, компоненти якої розташовуються на досить великій відстані один від одного. Цим вона відрізняється від кульових скупчень, де концентрація зір більша. З цієї причини розсіяні скупчення дуже важко виявляти і вивчати. Якщо зорі, що перебувають на однаковій відстані від спостерігача, рухаються в одному напрямку, є підстави припускати, що вони входять до розсіяного скупчення. Найвідоміші представники цього класу скупчень Плеяди і Гіади, що розташрвані в сузір'ї Тільця.

Змінні зорі Змі́нні зо́рі зорі, у яких спостерігається зміна блиску. Взагалі блиск будь-якої зірки тією чи іншою мірою змінюється із часом. Але змінними називають зорі, у яких зміна блиску було надійно зафіксовано на досягнутому рівні техніки спостереження. Для належності зірки до змінних досить, щоб її блиск зазнав змін хоча б одного разу. Не слід плутати змінність зір із їх мерехтінням, яке відбувається через коливання земної атмосфери. Під час спостережень із космосу зірки не мерехтять.

Зорі типу Т Тельця Зорі типу T Тельця - клас змінних зір, що отримали назву за своїм прототипом - Т Тельця. Зазвичай їх можна виявити поряд із молекулярними хмарами та ідентифікувати за їх змінністю (вельми нерегулярною) в оптичному діапазоні та за хромосферною активністю.

Білі карлики Білі карлики – зірки низької світності з масами, порівняно із масою Сонця та високими ефективними температурами. Утворюються після вичерпання джерел термоядерної енергії у надрах зорі та скидання оболонки.

Червоні гіганти Червоними гігантами називають зорі малої чи середньої маси (<10M ) з гарячим компактним ядром та протяжними оболонка ми, що належать до спектрального класу K чи M.

Наднові зорі Наднова́ це зоря, що раптово збільшує свою світність у мільярди раз (на 20 зоряних величин), а іноді й більше. У максимумі спалаху наднова випромінює стільки ж світла, скільки його випромінюють мільярди зір разом.

Нейтронні зорі Нейтронна зоря космічний об'єкт. Зоря на певному етапі своєї еволюції. Густина даного об'єкта, згідно із сучасними астрофізичними теоріями, співмірна з густиною атомного ядра

Пульсари Пульсар нейтронна зоря, що швидко обертається; космічне джерело електромагнітного випромінювання, що реєструється на Землі у вигляді імпульсів сплесків, які періодично повторюються.

Чорні діри Чорна діра – астрофізичний об'єкт, який створює настільки велику силу тяжіння, що жодні, як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, в тому числі світло