Презентація на тему: Марс та його супутники. Марс четверта планета Сонячної системи за відстанню від Сонця й сьома за розміром і масою. Названа на честь.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Марс Марс четверта планета Сонячної системи за відстанню від Сонця й сьома за розміром і масою. Названа на честь Марса давньоримського бога війни. Іноді.
Advertisements

Марс Презентація З астрономії Учениці 11-Б класу Снігурівської районної гімназії Ім. Т.Г. Шевченка Масюкової Катерини.
Дослідження Марса Виконав учень 9-А класу Дихтинецької ЗОШ І-ІІІст. Полудніцин Іван 2014 н.р.
Підготувала учениця 11-Б класу ЗОШ І-ІІІ ст. 11 Відняк Людмила.
Марс Планета названа на честь римського бога війни, з тієї причини, що її колір дуже схожий на колір крові. Також Марс відомий, як "Червона планета"; учені.
Планети земної групи – це чотири планети Сонячної системи: Меркурій, Венера, Земля та Марс. Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно.
Сонячна система У Сонячній системі налічується девять планет:Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон. Але в.
Призентація На тему: «Планета Марс» Учня 11-А класу Гордієнко Ігора.
Планети земної групи – це чотири планети Сонячної системи: Меркурій, Венера, Земля та Марс. Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно.
Нептун - Нептун восьма за віддаленістю від Сонця, четверта за розміром і третя за масою планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. - Маса.
Перша планета - Меркурій Меркурій – найближча до Сонця планета. Його радіус втричі менший за Землю. Він друга по величині планета. На ній не має ні води,
Планети земної групи- Меркурій, Венера, Земля і Марс у порівнянні з планетами-гігантами мають відносно невеликі розміри, тверду поверхню та значну густину,
Як, за науковою теорією, утворилися Сонце і планети? Сонце – це молода зірка чи доросла? Як Сонце називають: карликом, гігантом чи надгігантом? Якого.
Планети-гіганти
Презентація на тему "Венера" Виконала: Учениця 11- А класу Твердохліб Анжеліка.
Планети-гіганти. Атмосфери планет-гігантів містять переважно молекулярний водень, а також метан СН 4,багато гелію, а в атмосфері Юпітера і Сатурна виявлено.
Планети - це небесні тіла, що не випромінюють світла і тепла. За розмірами вони неоднакові і розташовані на різній відстані від Сонця.
Планети Сонячної Системи. Сонячна система складається з Сонця, оточеного дев'ятьма планетами (одна з яких Земля), з супутників планет, безлічі малих планет.
Юпітер - п'ята та найбільша планета Сонячної системи. Середня відстань Юпітера від Сонця 5,203 астрономічні одиниці. (778 млн км). Разом із Сатурном,
Підготували: учениці 11-Б класу Кременчук В., Бещук А. МІСЯЦЬ- СУПУТНИК ЗЕМЛІ.
Транксрипт:

Презентація на тему: Марс та його супутники

Марс четверта планета Сонячної системи за відстанню від Сонця й сьома за розміром і масою. Названа на честь Марса давньоримського бога війни. Іноді Марс називають «червоною планетою» через червонуватий колір поверхні, спричинений наявністю оксиду заліза.

На Марсі є метеоритні кратери, як на Місяці, вулкани, долини і пустелі, подібні до земних. Тут розташована гора Олімп (22 км), найвища відома гора в Сонячній системі, і Долина Марінер величезна рифтоподібна система каньйонів. На додаток до географічних особливостей період обертання Марса і сезонні цикли також подібні до земних.

У центрі Марса розташоване ядро, діаметром близько 2968 кілометрів, яке складається в основному з заліза із вмістом сірки близько %.Ядро перебуває в рідкому стані й має вдвічі більшу концентрацію легких елементів, ніж ядро Землі. Ядро оточено мантією з силікатів, яка сформувала багато тектонічних і вулканічних особливостей на планеті, але зараз вже не діє.

У Марса є магнітне поле, але воно дуже слабке й нестійке. У різних місцях планети напруженість цього поля може відрізнятися від 1,5 до 2 разів. Вважається, що планета мала магнітне поле, але після зіткнення з великим небесним тілом ядро втратило майже весь обертальний момент. Сталось це біля 4 млрд років тому.

До другої половини ХХ століття про два супутники Марса Фобос і Деймос було відомо небагато. Потім їх спостерігали орбітальні космічні апарати: «Вікінг-1» пролетів на відстані 100 км від поверхні Фобоса, а «Вікінг-2» на відстані 30 км від Деймоса.