Роботу виконала : Гудима Ірина учениця 8-в класу ЗОШ 23 Науковий керівник: Юревич В.М.
Помічники мореплавців та мандрівників
У давні часи визначення координат місця було необхідним і першочерговим завданням. Раніше використовували такий прилад як якобштаб.Зараз є дуже багато новітніх приладів визначення координат.
Напрям на північ Під час орієнтування на місцевості вночі Полярна зірка - остання в "ручці ковша" сузір'я Мала Ведмедиця – завжди вказує на північ.Відшукати Полярну зорю може допомогти сузір'я Касіопея,що розташоване майже завжди напроти сузір'я Велика Ведмедиця і обертається навкруги Полярної зорі. Складається з п'яти яскравих зір, які нагадують сильно сплюснуту букву "М" Полярна зірка розташована прямо навпроти центральної зірки сузір'я.
Визначення географічної широти Теорема про полюс світу. Висота полюса світу дорівнює географічній широті місця спостерігача. Доведення:Географічна широта точки А - це кут при центрі Землі між площиною екватора і радіусом точки А (пряма ОА). Оскільки площина горизонту в точці А (пряма АG) перпендикулярна радіусу ОА, а напрямок на північний полюс світу AP у перпендикулярно площині екватора ОЕ,то сторони кутів АОЕ і GAP попарно перпендикулярні, і тому ці кути рівні. Отже, висота полюса світу P N дійсно дорівнює географічній широті місця спостереження..
Отож, для того,щоб визначити географічну широту треба виміряти висоту будь якого світила і за таблицями визначити широту. Висота полюса світу дорівнює географічній широті місцевості, тому можна і знайти її за допомогою теореми про полюс світу.
Визначення географічної довготи Астрономічна довгота на земній поверхні дорівнює різниці місцевого часу в обумовленому пункті й часі початкового (Грінвічського) меридіана з астрономічних спостережень і залежить від напрямку прямовисної лінії)в обумовленому пункті. Отож щоб визначити географічну довготу, потрібно знати місцевий час пункту, географічну довготу якого ми збираємося визначати,і місцевий час будь-якого пункту довгота якого нам відома.
Використання супутників В наші часи працюють або готовляться до розгортання наступні системи супутникової навігації: ГЛОНАСС GPS, Систе́ма глоба́льного позиціонува́ння Galileo Бейдоу IRNSS QZSS
Вклад українських вчених 31 серпня 1995 року Україна запустила свій перший супутник-«Січ-1» Зараз в нашій державі діє багато програм для розвитку навігації. Одним із є проект «Навігація», де передбачається створення наземної диференційної підсистеми координатно-часового та навігаційного забезпечення із застосуванням глобальних навігаційних систем GPS-III, ГЛОНАСС та Galileo.