АМІНИ
Амі́ни нітрогеновмісні органічні хімічні сполуки, похідні амоніаку (NH 3 ), в якому атоми гідрогену заміщені однією чи багатьма групами інших атомів вуглеводневими радикалами.
Поширення у природі Аміни мають досить обмежене поширення у природі. У вільному стані аміни виявлено лише у деяких видів рослин. Так, метиламін * СН 3 NН 2 виявл ено у проліснику багаторічному, а триметиламін * (СН 3 ) 3 N у квітах одного з видів глоду. Деякі аміни виявлено у продуктах харчування. Звичайно у природних умовах аміни утворюються в наслідок гниття білків.
Значно більше поширення мають похідні амінів, які виконують в живих організмах різноманітні функції. Серед похідних амінів, що відіграють ключову роль у життєдіяльності організмів, слід зазначити перш за все амінокислоти і гетероци клічні аміни, що входять до нуклеїнових кислот
Класифікація За кількістю вуглеводневих радикалів, що заміщують атоми Гідрогену у молекулі аміаку: -первинні аміни, наприклад, метиламін -вторинні аміни, наприклад, диметиламін -третинні аміни, наприклад, триметиламін
Класифікація за будовою вуглеводневих радикалів: -аліфатичні аміни, наприклад: метиламін -ароматичні аміни, наприклад, анілін (феніламін)
Використання виробництво барвників виробництво поверхнево-активних речовин (ПАВ) виробництво лікарських препаратів
Отримання 1) Отримання за реакцією Гофмана 2NН 3 + СН 3 Br СН 3 NН 2 + NН 4 Br; СН 3 NН 2 + CН 3 Br + NН 3 (СН 3 ) 2 NН + NН 4 Br; (СН 3 ) 2 NН + CН 3 Br + NН 3 (СН 3 ) 3 N + NН 4 Br 2) Отримання ароматичних амінів за реакцією Зініна
Первинні, вторинні і третинні аміни можна добути, здійснивши алкілування (введення алкільного радикала) аміаку. При цьому відбувається поступове заміщення атомів водню аміаку на радикали і утворюється суміш амінів. Аміни можна добути також відновленням нітросполук. Цей метод використовують у промисловості для добування ароматичних амінів.
Фізичні та хімічні властивості Насичені аміни. За звичайних умов метиламін СН3NН2, диметиламін (СН3)2NН, триметиламін (СН3)3N та етиламін С2Н5NН2 – гази з запахом, який нагадує запах аміаку. Ці аміни добре розчиняються у воді. Складніші аміни – рідини, вищі аміни – тверді речовини. Первинні, вторинні і третинні аміни можна розрізнити, використовуючи азотисту кислоту НNО2. Під час взаємодії цієї кислоти з первинними амінами утворюється спирт і виділяється азот. Аміни є більш слабкими основами, ніж аміак. Зі збільшенням величини вуглеводневого радикалу основні властивості послаблюються. Ароматичні аміни є більш слабкими основами ніж аліфатичні аміни.