Будова оцтової кислоти Оцтова, або етанова, кислота належить до оксигеновмісних органічних сполук і є представником гомологічного ряду насичених одноосновних карбонових кислот. Загальна формуло цих речовин: R- COOH.

Молекулярна формула оцтової кислоти – CH 3 COOH. Молекула оцтової кислоти складається з радикала CH 3 – та карбоксильної групи – COOH. Структурна формула її така: Електронна формула оцтової кислоти така: Н О : : Н : С : С : : Н ОН

Молекули оцтової кислоти існує у вигляді спарених молекул – димерів, сполучені попарно водневими зв'язками: О…НО | – С – С – CH 3 | ОН…О Це зумовлює порівняно велику міцність димерних сполук, а тому і високу температуру кипіння. Добра розчинність оцтової кислоти у воді пояснюється утворенням водневих зв'язків молекул кислоти з молекулами води.

Оцтова кислота – безбарвна рідина, з різким запахом, добре розчинна у воді. Розчиняється в етанолі, етері, гліцерині, жирних та етерних оліях. Має характерний кислий смак, проводить електричний струм. Розчиняє деякі неорганічні й органічні речовини.

70-80% водний розчин оцтової кислоти називають оцтовою есенцією, а 3-6% – оцтом. Оцтова кислота є нетоксичною та не подразнювальною речовиною, але її розчини в концентрації понад 50% є корозійно активними, здатні викликати опіки шкіри, очей, слизових оболонках носа та ротової порожнини.У парах оцтова кислота має подразливу дію на дихальні шляхи, ГДК для неї становить 5 мг/м

Синтетична харчова оцтова кислот – легкозаймиста рідина, за ступенем впливу на організм відноситься до речовин 3-го класу небезпеки. При роботі з оцтової кислотою слід застосувати індивідуальні засоби захисту (фільтруючі протигази). Перша допомога при опіках – рясне промивання водою.

Оцтова кислота, подібно до розчинних неорганічних кислот, дисоціює з утворенням кислого середовища, змінює забарвлення індикатора: CH 3 СООН CH 3 СОО + Н Оцтова кислота є слабким електролітом. Оцтова кислота виявляє загальні властивості кислот щодо взаємодії з: а) металами 2 CH 3 СООН + Mg (CH 3 COO) 2 Mg + H 2 Утворена сіль – магній етаноат (історична назва – ацетат магнію);

б) основними оксидами 2CH 3 СООН + СаО (CH 3 COO) 2 Са+ H 2 О; в) лугами (вступає в реакцію нейтралізації, утворюючи сіль і воду) CH 3 СООН + NaOH С H 3 COONa + H 2 O Утворена сіль – натрій етаноат; г) солями ( слабкіших за неї кислот, наприклад, карбонами,силікатами) 2CH 3 СООН + Na 2 СО 3 2CH 3 COONa + H 2 О + CO 2

Оцтова кислота вступає в реакцію етерифікації із спиртами – при слабкому нагріванні та наявності концентрованої сульфатної кислоти як каталізатора і водопоглинаючої речовини (роль водопоглинаючої речовини в цьому разі полягає в полегшенні протіканні реакції та зміщенні рівноваги і бік утворення продуктів реакції): CH 3 СООН + HО C 2 H 5CH 3 CОO + C 2 H 5 + H 2 O Продуктом реакції – є етиловий естер оцтової кислоти (етилетаноат).

Етанова кислота в реакціях виявляє також певні хімічні властивості завдяки вуглеводневому радикалу (атоми Гідрогену можуть легко зміщатися галогенами). Наприклад, взаємодія з хлором: CH 3 СООН + Cl 2 CH 2 Cl CООН + HCl Утворюється хлороцтова кислота. Оцтова кислота є типовою карбоновою кислотою і на відміну від мурашиної кислоти є дуже стійкою до дії навіть сильних окисників, наприклад КМnO 4. Як і більшість органічних сполук, оцтова кислота дуже добре горить: CH 3 СООН + 2О 2 2CО 2 + Н 2 О.

У давнину оцет виробляли з вина. При контакті з натурального виноградного вина, в якому масова частка етанолу не перевищує 10%, з повітрям за участю особливих бактерій протягом двох – трьох тижнів відбувається окиснення спирту до оцтової кислоти. Цей процес називають оцтовокислим бродінням. Назва розчину оцтової кислоти, добутого таким способом, – винний оцет.

У сьогоднішній час в промисловості оцтову кислоту отримують наступними методами: суха перегонка деревини; оцтове бродіння розчинів етанолу: СН 3 – СН 2 – О + 2[О] СН 3 СООН + Н 2 О окислення оцтового альдегіду киснем повітря у присутності каталізатора: СН 3 СОН + [О] СН 3 СООН окиснення бутану: 2СН 3 -СН 2 -СН 2 -СН 3 +5О 2 4СН 3 СООН +2Н 2 О

Оцтова кислота один з базових продуктів промислового органічного синтезу. Більш ніж 65 % світового виробництва оцтової кислоти іде на виготовлення полімерів, похідних целюлози та вінілацетату. Полівінілацетат є основою багатьох ґрунтівних покритів та фарб. З ацетатної целюлози виготовляють ацетатне волокно. Етанову кислоту використовують при друкуванні книг та фарбуванні

Оцтову кислоту використовують у харчовій промисловості як консервант при консервуванні харчових продуктів, наприклад, у складі маринадів. У вигляді 5 – 15%- ного розчину оцтова кислота добре відома як оцет. Оцтова кислот є як харчова добавка Е260 - нешкідливий компонент натурального походження, яку спеціально додають до продуктів їжі в технологічних цілях.

Широке застосування етанова кислота має у виробництві лікарських препаратів (наприклад, аспірину). Солі оцтової кислоти використовують для боротьби з шкідниками рослин. Ферум (III) ацетат відомий як протрава при фарбуванні. Розчин плюмбум (II) ацетату використовують у медицині як свинцеву примочку.

Оцет широко використовують у народній медицині як неспецифічний жарознижуючий засіб. Поширене застосування оцту при укусах комах у вигляді компресів. Відоме застосування спиртового оцту в косметології. Оцтову кислоту використовують при видаленні накипу. Яблучний оцет застосовується при приготуванні різноманітних страв і консервуванні.

Виконала: учениця 9 класу ЗСШ 78 м. Львова Хомишин Ольга Керівник: Бавдис Галина Михайлівна