Корозія металів

Корозія - це руйнування металів і сплавів під впливом хімічної чи електрохімічної взаємодії з оточуючим середовищем.

Корозію металів та їх сплавів викликають такі компоненти зовнішнього середовища, як вода, кисень, оксиди карбону і сульфуру, водні розчини солей. Більш активний метал при електрохімічній корозії руйнується, переходячи в воду, тим самим захищає менш активний від руйнування.

Небезпека корозії Може призвести до екологічних катастроф: потрапляння природного газу, нафти, небезпечних хімічних продуктів у навколишнє середовище. Недопустима в авіаційному, нафтовому, атомному, хімічному машинобудуванні тощо. Негативно впливає на здоровя людини.

Корозія буває хімічна та електрохімічна Хімічна корозія Характеризується хімічними процесами, які відбуваються між металом і агресивними речовинами оточуючого середовища. Електрохімічна корозія Руйнування металу супроводжується виникненням електричного струму у водному середовищі електроліта.

Що сприяє електрохімічній корозії: Положення металів у ряду активності: чим далі один від одного вони розміщені, тим швидше відбувається корозія. Чистота металу (домішки прискорюють корозію). Нерівності поверхні, мікротріщини. Висока температура і вологість. Дія мікроорганізмів, грибів, лишайників. Грунтові води, морська вода, розчини електролітів.

Усунути шкідливий вплив на металеві конструкції практично неможливо, тому корозія, на жаль, є вічним супутником металу. Швидкість «роз'їдання» залежить від умов, в яких виготовлено та експлуатується виріб. Але цьому процесу можна протистояти. Найбільш простий і доступний спосіб боротьби з корозією - застосування спеціальних фарб, що утворюють захисну плівку. Шляхи захисту від корозії

Покриття виробу іншими металами, стійкішими до корозії: позолота, хромування, цинкування тощо. Створення нових антикорозійних сплавів. Протекторний захист.

Для уповільнення корозії металевих виробів до електроліту вводять речовини, які інгібіторами, їх застосовують у тих випадках, коли метал необхідно захищати від роз'їдання кислотами. Вчені створили ряд інгібіторів, які при доданні до кислоти в сотні разів сповільнюють розчинення (корозію) металів. Останнім часом розроблено леткі інгібітори. Ними просочують папір, яким обгортають металеві вироби. Інгібітори широко застосовують при хімічному очищенні від накипу парових котлів, зніманні окалини з оброблених деталей, а також при зберіганні та перевезенні хлоридної кислоти у стальній тарі. До неорганічних інгібіторів належать нітрити, хромати, фосфати, силікати. Механізм дії інгібіторів є предметом дослідження багатьох науковців.