Пральний порошок Пральний порошок мийний засіб, який являє собою суміш хімічних сполук у твердій формі у вигляді порошку, водний розчин яких здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому. Пральні порошки, зазвичай, являють собою однорідні суміші, розсипчасті, з сухими на дотик, без зайвої вологи крупинками білого кольору із кольоровими включеннями ензимами.

Компоненти Мийна суміш, складається з трьох основних інгредієнтів: речовини,контролюючі жорсткість води (50% за вагою, приблизно), натрійдодецилбензолсульфонат (15%), а також відбілю- вачі (7%). Пральні порошки можуть містити і інші компоненти: Поверхнево-активні речовини ( натрійдодецилбензолсульфонат ) Ферменти (ензими) Протеази (розщеплюють білки) Амілази (розщеплюють крохмаль) Ліпази (розщеплюють ліпіди / жир) Целюлази (розщеплюють целюлозу)

Екологічні проблеми Фосфатні пральні засоби потрапляючи у водойми стають добривом для інтенсивного росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу цвітіння. Кожен грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає ріст 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей, а вони, розкладаючись, виділяють у великих кількостях метан, аміак, сірководень, які знищують усе живе у воді, що спричиняє до грубих порушень екосистем та погіршення кисневого обміну в гідросфері. Фосфатні мийні та пральні засоби шкідливо діють і безпосередньо на здоров'я споживачів: за рівнем токсичності 3 кг фосфатних синтетичних мийних засобів прирівнюються до дії 1 кг міді чи 100 г кадмію.

Вплив на організм людини Усі пральні порошки відносяться до дуже активних миючих засобів. Навіть дитячі і гіпоалергенні порошки небезпечні для здоров`я. Як би ретельно ви не полоскали одяг, частина порошку все одно залишається в тканині і, надівши свіжий одяг, відбувається контакт тіла з порошком, який через пори шкіри потрапляє до нас в організм. Люди чутливі, і особливо діти, відразу відчувають свербіж або почервоніння на шкірі. Тому, при кожному пранні слід встановлювати на пральній машині режим з додатковим полосканням. Насипати порошок слід дуже обережно, інакше пил порошку може потрапити в легені. Бажано при машинному пранні відкривати двері у ванну кімнату, а самому виходити в іншу кімнату, щоб в легені потрапляло якомога менше шкідливих речовин, що містяться в порошку. Бажано після прання провітрювати квартиру.

Мило Ми́ло розчинна у воді мийна речовина; як хімічний продукт являє собою відносно складне з'єднання жирних кислот з лугами, а за своєю будовою відноситься до класу солей. Випускається в твердому стані, рідкому, а також у вигляді порошку і гранул.

Вплив мила на організм людини 1) Головним негативним чинником є вміст лугу. Справа в тому, що луг дуже агресивне хімічна речовина. Вона відмінно розчиняє безліч видів забруднень різного роду : тверді нальоти на кахельних поверхнях, ефективно видаляє в'їдаються плями з тканини, а деякі види тканини і зовсім руйнує, настільки це сильна речовина. І не важко собі уявити, чому піддається наша шкіра, коли по кілька разів на дню вона стикається з агресивним впливом лугу, яка входить до складу мила. Шкода мила і дія його на шкіру цілком очевидно, шкіра стає сухою, втрачає свою еластичність, з'являється відчуття стягування.

2) При постійному використанні, шкідливий вплив мила негативно позначається на здатності організму боротися з хворобами, простіше кажучи, знижує імунітет. Якщо кожен день приймати ванну і повністю намилюватися милом, то з шкіри змивається її природний захисний шар, що послаблює опірність організму перед будь-якими хвороботворними бактеріями. Шкіра пересушена милом може почати лущитися або тріскатися, можлива поява висипу, це самі наочні прояви шкоди мила для шкіри, це може злучити навіть якщо у людини ніколи раніше подібних ознак не спостерігалося.