Амоніак Аміак Аміак, амоніак, амоняк, NH3 неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Аміак Аміа́к, амоніа́к, NH 3 неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Одержують каталітичним.
Advertisements

Аміак, амоніак, амоняк, NH3 неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Солі амонію -
П РЕЗЕНТАЦІЯ З ХІМІЇ НА ТЕМУ : А ЦЕТИЛЕН. Ацетилен найпростіший і найважливіший представник ненасичених вуглеводнів з одним потрійним зв'язком (алкінів).алкінів.
Підготував Учень 10-а класу СШ 28 Прядко Андрій. Зміст: Історія Промислове виробництво Хімічні властивості Фізичні властивості Отримання Застосування.
Склад речовини Будова ВластивостіЗастосування Одержання.
1.Азотні добрива. 2.Мінеральні азотні добрива. 3.Аміачні добрива. 4.Різновиди азотних добрив. 5.Дія.
Найпростіша органічна сполука вуглецю з воднем, природний безбарвний газ без запаху, хімічна формула CH4. Зустрічається в осадовому чохлі земної кори.
Прищепчук Надiя. Області застосування аміаку Аміак - один з найважливіших продуктів хімічної промисловості. Велика частина одержуваного в промисловості.
Солі амонію Солі амонію - це кристалічні речовини з іонним типом зв'язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів і аніон кислотного залишку.
Виконала:Гринюк Аліна. Нітратна кислота (азотна кислота) (HNO3) сильна одноосновна кислота. Отримується при окисленні аміаку або реакції сірчаної кислоти.
Нітроген – це (лат. Nitrogenium, N) хімічний елемент групи 5 періодичної системи з атомним номером 7 та атомною масою 14,007. Два атоми Нітрогену, об'єднюючись,
Презентація з хімії на тему:Гліцерин підготували: учениці 11-А класу Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів 102 Антіпова Марія і Янченко Даря.
Солі амонію - це кристалічні речовини з іонним типом зв ' язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів і аніон кислотного залишку. Солі.
Сульфатна кислота. Фізичні властивості Сульфатна кислота - безбарвна оліїста рідина без запаху, майже удвічі важча за воду, необмежено розчиняється у.
Речовини Електроліти Неелектроліти Водні розчини,або розплави, Водні розчини, або розплави, не Проводять електричний струм проводять електричний струм.
Насичені одноатомні спирти – похідні насичених вуглеводнів, де один атом Гідрогену заміщений на одну гідроксильну (функціональну) групу.
АМІНИ Амі́ни нітрогеновмісні органічні хімічні сполуки, похідні амоніаку (NH 3 ), в якому атоми гідрогену заміщені однією чи багатьма групами інших атомів.
Практична робота з хімії Металічні елементи та їхні сполуки Виконала учениця 10-А класу Ковальова Анастасія.
Хімічні властивості ненасичених вуглеводнів Розробив вчитель хімії Жовтоводської середньої з профільними класами школи 8 Цюпа Олександр Миколайович.
ПРИРОДНІ І СУПУТНІ НАФТОВІ ГАЗИ Виконала учениця 4- Б курсу Слободяник Єлизавета.
Транксрипт:

Амоніак

Аміак Аміак, амоніак, амоняк, NH3 неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Одержують каталітичним синтезом з азоту і водню під тиском. Використовують переважно для виробництва азотних добрив, вибухових речовин і азотної кислоти. Рідкий аміак використовується в холодильних установках. Водний розчину аміаку (нашатирний спирт) застосовується в медицині.

Фізичні властивості Аміак безбарвний газ з характерним різким запахом і їдким смаком. Він майже у два рази легший від повітря. При 33,35°С і звичайному тиску аміак скраплюється в безбарвну рідину, а при 77,75°С замерзає, перетворюючись у безбарвну кристалічну масу. Його зберігають і транспортують у рідкому стані в стальних балонах під тиском 67 атм. У воді аміак розчиняється дуже добре: при 0°С і звичайному тиску в 1 об'ємі води розчиняється близько 1200 об'ємів NH3, а при 20°С 700 об'ємів. Концентрований розчин містить 25% NH3 і має густину 0,91 г/см3. Розчин аміаку у воді називають аміачною водою або нашатирним спиртом. Звичайний медичний нашатирний спирт містить 10%: NH3. Різниця між нашатирним спритом та аміачною водою полягає у тому, що у нашатирному спирті відсоток аміаку 3-10%, а в амічній воді від 10% і більше. При нагріванні розчину аміак легко випаровується.

Хімічні властивості Молекули аміаку утворюються за допомогою ковалентних зв'язків. Електронна і структурна формули молекули аміаку такі: Н.. | :N:Н і N Н.. | Н Однак зв'язки N Н в молекулі аміаку полярні, оскільки електронна пара зміщена до атома азоту. Тому атом азоту має негативний заряд, а атом водню позитивний. У хімічному відношенні аміак є відновником, а сам звичайно окиснюється до вільного азоту. Так, в атмосфері кисню аміак горить за реакцією: 4NH3 + 3O2 = 2N2 + 6H2O Амоніак також легко відновлює монооксид міді до металічної міді при високій температурі за реакцією: 3CuO + 2NH3 = 3Cu + N2 + 3H2O

Гідроксид амонію При розчиненні аміаку в воді частина його молекул взаємодіє з водневими іонами води з утворенням складного катіона амонію NH4+, який відіграє роль одновалентного металу (група амонію NH4 у вільному стані не існує, а лише у вигляді катіону NH4+). Разом з тим відповідна кількість гідроксильних груп OH- води звільняється. Цей процес рівноважний. Гідроксильні групи, у свою чергу, сполучаючись з катіоном амонію, утворюють сполуку NH4OH, яку називають гідроксидом амонію Внаслідок цих процесів у водному розчині аміаку встановлюється подвійна рівновага: з одного боку, між молекулами аміаку NH3 і молекулами води H2O та іонами амонію NH4+ і іонами гідроксилу і з другого між молекулами гідроксиду амонію NH4OH і тими ж іонами амонію і гідроксилу Звідси виходить, що в розчині аміаку в рівновазі одночасно існують молекули аміаку, води і гідроксиду амонію та іони амонію і гідроксилу. Гідроксид амонію являє собою дуже нестійку речовину і може існувати лише в розчині. При нагріванні розчину рівновага зміщується вліво, і розчин розкладається на вихідні речовини. Цей розклад частково відбувається і при звичайній температурі, тому розчини аміаку завжди мають специфічний запах. При тривалому кип'ятінні розчину можна повністю видалити аміак. Цим інколи користуються в лабораторіях для одержання невеликих кількостей аміаку.

Розчин гідроксиду амонію має милкий смак і забарвлює червоний лакмус у синій колір. Отже, NH4OH є основа, хоч і дуже слабка. Тому лише незначна частина його молекул дисоціює на іони: NH4OH = NH4+ OH- З кислотами розчин гідроксиду амонію утворює солі, наприклад: NH4OH + HCl = NH4Cl + H2O NH4OH + HNO3 = NH4NO3 + H2O 2NH4OH + H2SO4 = (NH4)2SO4 + 2H2O Але солі амонію можуть утворюватись і при взаємодії кислот з аміаком. При цьому молекули аміаку приєднують водневі іони кислоти і перетворюються в катіони амонію: NH3 + HCl = NH4Cl NH3 + HNO3 = NH4NO3 2NH3 + H2SO4 = (NH4)2SO4

Добування аміаку В лабораторних умовах аміак добувають звичайно нагріванням суміші хлориду амонію NH4Cl з гашеним вапном Ca(OH)2. Процес утворення аміаку при цьому відбувається в дві стадії: спочатку виникає гідроксид амонію, а потім він розкладається з виділенням аміаку: 2NH4Cl + Ca(OH)2 = 2NH4OH + CaCl2 NH4OH = NH3u93; + H2O Інколи аміак добувають нагріванням до кипіння концентрованого розчину аміаку (гідроксиду амонію). При цьому NH3 утворюється за реакцією, наведеною вище. У техніці головним способом добування аміаку є прямий синтез його з азоту і водню за реакцією Ця реакція відбувається лише при дуже високих тисках (кілька сот атмосфер), високій температурі і наявності каталізатора. На сучасних заводах синтез проводять у більшості випадків при тисках атм, а інколи навіть при атм. Чим більший тиск, тим більше рівновага реакції зміщується в бік утворення NH3, тобто в бік збільшення виходу аміаку. Але процес при дуже високих тисках дуже дорогий і економічно невигідний. Температуру підтримують близько °С. Нижче 400°С реакція відбувається дуже повільно, а вище °С аміак помітно розкладається на азот і водень. Каталізатором служить губчасте залізо з домішками оксидів калію, алюмінію й інших речовин.

При цьому слід ще раз відмітити, що не вся азотоводнева суміш перетворюється в аміак навіть при найвищих тисках. Частина її залишається непрореагованою. Тому одержуваний аміак відділяють від непрореагованої суміші скрапленням його під тиском, а до решти суміші додають нові порції азото-водневої суміші і знову направляють на синтез. Значні кількості аміаку одержують як побічний продукт при коксуванні кам'яного вугілля. У кам'яному вугіллі, як уже говорилося, міститься від 1 до 2,5% азоту. При коксуванні вугілля більша частина цього азоту виділяється у вигляді аміаку. Його видаляють, з коксового газу пропусканням газу через воду. При цьому аміак розчиняється і утворює так звану аміачну воду. Цю воду нейтралізують сульфатною кислотою і одержують сульфат амонію, що використовується як азотне добриво. До кінця минулого століття цей спосіб був єдиним промисловим способом добування аміаку. Лише в 20-х роках, нашого століття, коли поширився синтетичний спосіб, він втратив своє значення.

Застосування Амоніак один з найважливіших продуктів сучасної хімічної промисловості. Головною галуззю його застосування є виробництво нітратної кислоти і азотних добрив. Крім того, аміак використовують для виробництва багатьох інших хімічних продуктів. Останнім часом зріджений аміак і водний розчин аміаку стали широко застосовувати безпосередньо як азотне добриво.

Кінець Роботу виконала учениця 6(10) А класу