Утворення кристалів у природі

Кристал тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала(атомів,молекул,йонів), що зумовлює виникнення т.зв. кристалічної ґратки. Кристал тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала(атомів,молекул,йонів), що зумовлює виникнення т.зв. кристалічної ґратки. Кристал галію

Характерні властивості кристалів: стала температура плавлення стала температура плавлення спайність спайність анізотропія (відмінність властивостей середовища у різних напрямках ) анізотропія (відмінність властивостей середовища у різних напрямках ) пружність пружність

Загальна характеристика Поверхня кристала обмежена площинами гранями, лінії перетину яких є ребрами, а точки перетину ребер вершинами. Кристал є обмежений гранями однієї або декількох простих форм (всього 47 простих форм). Проста форма сукупність кристалографічно однакових граней. Форма реальних кристалів звичайно відрізняється від ідеальної форми. Основні властивості кристалів однорідність, анізотропія і здатність до самоограновування. Криста л кварцу

За типом головного хімічного зв'язку виділяють йонні, ковалентні, молекулярні і металічні кристали. Форма й чистота кристалу залежать від складу речовин, з яких вони утворюються та умов кристалізації. Природні і синтетичні кристали застосовують в оптиці, різних галузях електроніки, радіотехніки, обчислювальної техніки, а також як надтверді абразивні матеріали і опорні елементи надточних приладів. Вивчає кристали кристалографія.

Застосування кристалів Турбінні лопатки для газових двигунів Лазери Лінзи Призми для оптичних приладів

Застосування кристалів Деталі для мікрофонів Деталі для приймачів

Алмаз, мінерал, кристалічна модифікація чистого вуглецю.Він володіє найбільшою зі всіх відомих в природі матеріалів твердістю, завдяки якій він застосовується в багатьох важливих галузях промисловості. Алмаз, мінерал, кристалічна модифікація чистого вуглецю.Він володіє найбільшою зі всіх відомих в природі матеріалів твердістю, завдяки якій він застосовується в багатьох важливих галузях промисловості.

Графі́т мінерал класу самородних напівметалів, найстійкіший у земній корі кристалічний різновид вуглецю. Графі́т мінерал класу самородних напівметалів, найстійкіший у земній корі кристалічний різновид вуглецю.

Утворення кристалів у природі У природі кристали утворюються при різних геологічних процесах з розчинів, розплавів, газової або твердої фази. Значна частина мінеральних видів відбулася шляхом кристалізації з водних розчинів. Приклади випадання кристалів з розчину - випадання кристалів солей в замкнутих водоймах; зростання кристалів на стінках тріщин і порожнин при гідротермальних процесах, на великих глибинах в умовах високих тисків і температур; освіта окремих кристалів вторинних мінералів в зонах окислення рудних родовищ.

Причини та умови утворення кристалів Матеріальні частки (атоми, молекули, йони), що складають газоподібні або рідкі речовини, володіючи високою кінетичною енергією, перебувають у безперервному русі. Час від часу вони зіштовхуються, утворюючи зародки - мікроскопічні фрагменти майбутньої структури. Найчастіше такі зародки розпадаються, що пов'язано або з власними коливаннями, або з бомбардуванням їх вільними частинками. Однак для початку кристалізації необхідно, щоб зародок досяг критичної величини, тобто містив таку кількість частинок, при якому приєднання наступної частки зробило б розростання зародка енергетично більш вигідним, ніж його розпад. Така можливість для більшості речовин проявляється або зі зниженням температури, в результаті чого зменшуються температурні коливання, або з підвищенням концентрації речовини в розчині чи газі, що призводить до збільшення вірогідності зустрічі часток один з одним, тобто до виникнення зародків.

Причини та умови утворення кристалів Таким чином, зростання кристалів можна розглядати як процес, за допомогою якого дрібні кристалічні частки - зародки - досягають макроскопічних розмірів. Причому кристалізація протікає не у всьому обсязі, а лише там, де виникнуть зародки. Факторами, що впливають на появу зародків, є не тільки переохолодження і підвищення концентрації розчину або в'язкості розплаву, але і присутність сторонніх уламків кристалів або порошин, на поверхні яких збираються частинки, спрощуючи цим початок кристалізації. Процес кристалізації є енергетично вигідним. Зростаючий кристал не приймає рівноважну форму внаслідок того, що на нього впливають різні умови, що змінюються кристалізації: температура, тиск, сила тяжіння, хімічний склад і динаміка середовища.

Історія отримання штучних кристалів Першу спробу отримання штучних кристалів можна віднести до Середньовіччя, до періоду розквіту алхімії. І хоча кінцевою метою дослідів алхіміків було одержання золота з простих речовин, можна припустити, що вони намагалися виростити кристали дорогоцінних каменів. Трохи пізніше були синтезовані кристали багатьох дорогоцінних каменів, що знайшли поряд з природними широке застосування не тільки в якості ювелірної сировини, але і в промисловості, де знадобилися вже монокристали досить великих розмірів.

В останні півстоліття в зв'язку з бурхливим розвитком техніки і приладобудування з кожним роком зростає потреба в кристалах, що володіють специфічними властивостями. Все це сприяє становленню промислового вирощування штучних кристалів.