Габріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Гарсі́я Ма́ркес

Загальний огляд Габріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Гарсі́я Ма́ркес (повне ім'я: ісп. Gabriel José de la Concordia García Márquez, шанувальники доброзичливо називали його Габо; * 6 березня 1927 [1], Аракатака, Колумбія 17 квітня 2014, Мехіко, Мексика) колумбійський письменник- прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нейштадтської літературної премії 1972 року, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року.повне ім'яісп.6 березня1927 [1]АракатакаКолумбія17 квітня2014МехікоМексикаколумбійськийНейштадтської літературної преміїНобелівської премії з літератури1982 Представник літературного напрямку «магічного реалізму».«магічного реалізму» Його ім'я стоїть поряд з іменами Хорхе Луїса Борхеса, Маріо Варгаса Льоси, Хуліо Кортасара як одного з найвизначніших письменників Латинської Америки ХХ століття.Хорхе Луїса БорхесаМаріо Варгаса ЛьосиХуліо КортасараЛатинської АмерикиХХ століття

Біографія Дитинство та юнацтво Габрієль Гарсія Маркес народився в місті Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія, жив уМексиці та Європі, перед смертю переважно жив в Мехіко.АракатакаКолумбіяМексиціЄвропіМехіко У дитинстві виховувався батьками матері. Саме вони познайомили майбутнього письменника з мовними особливостями, що в подальшому стали важливою частиною його творчості. [3][4] [3][4] У 1940 році, в 12-річному віці, Ґабрієль отримав стипендію і почав навчання в єзуїтськомуколеджі містечка Сіпакіра, що за 30 км на північ від Боготи [5]. У 1946 році він вступив уНаціональний університет Боготи на юридичний факультет.1940єзуїтськомуСіпакіраБоготи [5]1946Національний університет Боготи

Перше оповідання Ґарсії Маркеса було опубліковане 1947 p., але його автор не мислив себе професійним літератором р. внаслідок убивства лідера ліберальної партії атмосфера у столиці ускладнилася, і Ґарсія Маркес переїхав у Картахену, де намагався продовжити заняття. Але адвокатська кар'єра його мало приваблювала, а невдовзі він зовсім відмовився від неї і звернувся до журналістики р. вийшла повість «Опале листя» ( La hojarasca), у якій вперше з'являється містечко Макондо, що так нагадує рідну Аракатаку. Разом зі світом Макондо приходить і тема самотності, центральна для всієї творчості Ґарсії Маркеса.

З 1954 року Маркес працював у газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеличкі статті і рецензії на фільми. Як кореспондент цієї газети він побував у Італії, Польщі, Франції, Венесуелі та США. У 1959 році в Нью-Йорку в нього народився син. [6]1954ІталіїПольщіФранціїВенесуеліСША1959Нью-Йорку [6] Поряд із кореспондентською діяльністю Маркес почав писати оповідання і кіносценарії. У 1961 році він опублікував повість «Полковникові ніхто не пише» (ісп. El coronel no tiene quien le escriba), у 1962 році роман «Лиха година» (La mala hora, 1966). Світове визнання йому приніс роман «Сто років самотності» (Cien años de soledad, 1967). Чилійський поет Пабло Неруда назвав цей роман кращим іспаномовним романом з часів Дон Кіхота.оповіданнякіносценарії1961«Полковникові ніхто не пише»ісп.1962«Сто років самотності»

У 1982 році Маркесу присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи і оповідання, в яких фантазія і реалізм, поєднані у світі уяви, що віддзеркалює життя і конфлікти цілого континенту».1982Нобелівську премію з літератури У 1989 році у письменника виявили ракову пухлину в легенях, яка, ймовірно, розвинулась через його звичку курити під час роботи. Після операції 1992 року розвиток пухлини призупинився. Медичне обстеження у 1999 році виявило в нього іншу форму раку лімфому. Його довелося двічі оперувати в США і Мексиці лімфомуСШАМексиці

Габріель Гарсія Маркес з сином Гонсаліо (Гонзаліо) і дружиною Мерседес рік, Париж.Париж

року вийшла друком перша книга з запланованої біографічної трилогії «Жити, щоб розповісти про це», що стала бестселером в іспаномовному світі.бестселероміспаномовному У серпні 2004 року Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання в час холери» голівудській кінокомпанії «Stone Village Pictures». Бюджет кінострічки склав 40 млн.доларів США. Фільмування відбувалося в 2006 році в Картахені, що на карибському узбережжі Колумбії.2004«Кохання в час холери»голівудськійдоларів США2006КартахеніКолумбії

Автограф

Твори Оповідання 1948: Інший бік смерті / La otra costilla de la muerte 1948: Єва всередині свого кота / Eva está dentro de su gato 1949: Прикрість для трьох сомнамбул / Amargura para tres sonámbulos 1949: Діалог із дзеркалом / Diálogo del espejo 1950: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul 1950: Жінка, яка приходила о шостій / La mujer que llegaba a las seis [12] [12] 1951: Набо, негр, який змусив чекати ангелів / Nabo, el negro que hizo esperar a los ángeles 1951 :Опале листя /La hojarasca 1952: Хтось розкидає ці троянди / Alguien desordena estas rosas 1953: Ніч куликів / La noche de los alcaravanes 1955: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo 1961: Море втраченого часу / El mar del tiempo perdido 1962: Сієста у вівторок / La siesta del martes 1962: Один із цих днів / Un día de éstos 1962: У цьому місті немає злодіїв / En este pueblo no hay ladrones 1962: Незабутній день Бальтасара / La prodigiosa tarde de Baltazar 1962: Вдова Монтьєль / La viuda de Montiel [13] [13] 1962: День після суботи / Un día después del sábado 1962: Штучні троянди / Rosas artificiales 1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande 1968: Стариган із крилами / Un señor muy viejo con unas alas enormesСтариган із крилами 1968: Світло як вода / La luz es como el agua 1968: Найкрасивіший потопельник у світі / El ahogado más hermoso del mundo 1968: Остання подорож корабля-привида / El último viaje del buque fantasma 1968: Блакаман, добрий продавець див / Blacamán el bueno vendedor de milagros 1970: За коханням неминучість смерті / Muerte constante más allá del amor 1972: Неймовірна сумна історія про простодушну Ерендіру і її безсердечну бабусю / La increíble y triste historia de la cándida Eréndira y de su abuela desalmada 1992: Дванадцять дорожніх історій / Doce cuentos peregrinos

Романи, збірки, статті 1961: Полковникові ніхто не пише / El coronel no tiene quien le escribaПолковникові ніхто не пише 1962: Недобрий час / La mala hora 1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande 1967: Сто років самотності / Cien años de soledadСто років самотності 1968: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo 1970: Оповідь непотопельника / Relato de un náufrago 1973: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul 1973: Коли я був щасливий і дурний / Cuando era feliz e indocumentado 1974: Чилі, переворот і грінго / Chile, el golpe y los gringos 1975: Осінь патріарха / El otoño del patriarca 1947–1972, 1976: Усі оповідання / Todos los cuentos 1978: Подорож соціалістичними країнами / De viaje por los países socialistas 1948–1952: Журналістика 1: Берегові тексти / Obra periodística 1: Textos costeños 1954–1955: Журналістика 2: Серед франтів / Obra periodística 2: Entre cachacos 1955–1960: Журналістика 3: З Європи і Америки / Obra periodística 3: De Europa y América 1974–1995: Журналістика 4: Задарма / Obra periodística 4: Por la libre 1980–1984: Журналістика 5: Прес-релізи / Obra periodística 5: Notas de prensa 1981: Хроніка смерті, про яку всі знали заздалегідь / Crónica de una muerte anunciada 1982: Хай живе Сандіно / Viva Sandino 1982: Викрадення / El secuestro 1982: Запах гуаяви / El olor de la guayaba 1983: Штурм / El asalto: el operativo con el que el FSLN se lanzó al mundo 1983: Ередіра / Eréndira 1985: Любов під час холери / El amor en los tiempos del cóleraЛюбов під час холери 1986: Таємна пригода Мігеля Літтіна у Чилі / La aventura de Miguel Littín clandestino en Chile 1989: Генерал у своєму лабіринті / El general en su laberintoГенерал у своєму лабіринті / El general en su laberinto 1992: Дванадцять дорожніх оповідань / Doce cuentos peregrinos 1994: Про кохання та інших демонів / Del amor y otros demoniosПро кохання та інших демонів / Del amor y otros demonios 1996: Новина про викрадення / Noticia de un secuestro 2002: Жити, щоб розповісти про це / Vivir para contarla 2004: Записник з моїми сумними курвами / Memoria de mis putas tristes 2010: Я тут не для того, щоб робити промови / Yo no vengo a decir un discurso

Помер Ґабрієль Ґарсія Маркес 17 квітня 2014 на 88-му році життя у своєму будинку в Мехіко.17 квітня2014

Дякую за увагу !!!