Ернест Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в передмісті Чикаго - містечку Оук-Парк, штат Іллінойс, США, в родині лікаря Ернест був найстаршою дитиною в сім'ї, де крім нього було ще 5 братів і сестер

Мати Хемінгуея часто давала концерти у містечку Оук- Парк та навколишніх селах. Майбутнє сина вона теж пов'язувала з музикою і тому змушувала його співати у церковному хорі та грати на віолончелі. Малий Ернест зовсім не хотів займатися музикою та співами, але його супротив було придушено, і він щодня мусив відвідувати уроки музики.

Дуже хотів служити в армії, відмовляли через поганий зір Зумів потрапити на першу світову війну в Італії шофером Червоного хреста Добровільно перевівся на передову 8 липня 1918р - поранений на австро-італійському фронті Січень повернувся в США героєм (перший американець, поранений на італійському фронті). Нагороджений «Військовим Хрестом» та срібною медаллю «За доблесть»

З початком війни відновлює журналістську діяльність: кореспондент у Лондоні одруження на березі Геллхорн контррозвідка проти фашистських шпигунів на Кубі, полювання за німецькими підводними човнами в Карибському морі бере участь у бойових і розвідувальних діях, глава загону французьких партизан одруження на Мері Уелш

Рано вранці, 50 років тому, поки його дружина Марія ще спала в спальні нагорі, Ернест Хемінгуей увійшов у вестибюль свого будинку в Айдахо, вибрав улюблений дробовик із стійки з мисливськими рушницями і покінчив із собою. Існувало безліч теорій і пояснень його вчинку, починаючи від версії, що напередодні Хемінгуей посварився з Марією, закінчуючи тим, що у нього був рак в неоперабельний стадії. Але близькі друзі знали, що в останні роки письменник страждав від важкої депресії і параної.

Хемінгуей постійно скаржився друзям і близьким на те, що за ним стежать агенти ФБР, що повсюди в будинку і автомобілі розставлені жучки, телефони прослуховуються, пошту хтось розкриває і прочитує перед тим, як доставити, банківські рахунки перевіряються невідомими особами. Перебуваючи на вулиці, письменник нервово поглядав по сторонах, часто обертався, щоб поглянути через плече на те, що відбувається позаду. Розмовляв зниженим тоном, щоб не підслуховували. Загалом, виявляв усі ознаки манії переслідування. Його не раз відправляли в психіатричні клініки, звідки він також телефонував і скаржився на те, що всюди розставлені жучки і телефонні розмови прослуховуються. В якості лікування Хемінгуею призначили електоршок, яким у той час лікували всі психічні розлади. Від електрошокової терапії блискучий письменник, видатний визнаний талант свого часу, повністю втратив здатність писати і навіть чітко формулювати свої думки. Однак, терапія йому не допомогла, і Хемінгуей до кінця своїх днів мучився від «параної».

Через кілька десятиліть був зроблений офіційний запит до ФБР про справу письменника, у відповідь на який ФБР надало інформацію про те, що, починаючи з 1940-х років, за Хемінгуеєм було встановлено стеження. Уряд з підозрою поставився до його діяльності на Кубі, і тому агенти заховали жучки в будинку, машині і лікарняній палаті письменника, прослуховували телефонні розмови, розкривали пошту, перевіряли банківські рахунки. Треба віддати їм належне: стеження велося так добре, що ніхто з близьких не міг допустити і думки, що Хемінгуей був прав.

У Хемінгуея було подвійне імя – Ернест-Міллер В армії – в Італії – мав прізвисько маленький Амерікано за свій юний вік. 4 рази він одружувався Мав стосунки з Марлен Дітріх Прожив на Кубі 26 років. З приходом Фіделя до влади – втратив свою ферму. Кажуть, це стало початком глибокої депресії, яка закінчилася самогубством. Прототипом героя з оповідання Старий і море був Грегоріо Фуентесе, капітан кубинського катеру, що належав Папі Хему. В Заповіті було сказано, що катер Пілар Хем дарує Грегоріо. Але після смерті Ернеста Григоріо більше не рибалив. Любив Іспанію та іспанську корриду, був знайомим з професійними тореодорами і мав серед них кумирів навіть. Але!! Хемінгуей вважає кориду магічним і трагічним ритуалом, а не видом спорту Хворів діабетом та гіпертонією але лікарі були зосередженні на яйого ніби то психічних зрушеннях.

Історія створення повісті «Старий і море» бере свій початок у 1936 році, коли Хемінгуей опублікував у часописі «Есквайр» нарис про дійсний випадок у Гольфстрімі: рибалка спіймав величезну рибину, яка довго тягла за собою човник; коли потерпілого знайшли, від риби майже нічого не залишилося, а старий ридав з відчаю. У 1950 році Хемінгуей приступив до художньої розробки давно знайденого сюжету, він мріяв написати об'ємний роман про життя рибальського селища, про долі його мешканців. Проте автор знайшов інший шлях відтворити цей всесвіт рибальського життя: багато чого опустив у підтекст, створивши стислу, глибоку філософську притчу про людину і море. У 1952 році повість «Старий і море» була надрукована в журналі «Лайф».