Життя Галілея 1939р.
Ойген Бертольд Брехт (10 лютого 1898, Аугсбург 14 серпня 1956, Берлін – німецький драматург, режисер. Засновник епічного театру. Його творчість була приводом для гострих естетичних дискусій та ідейно - політичної боротьби. Душею творчих пошуків Брехта була установка на активне втручання мистецтва в життя, перебудову психології глядача, мобілізацію його розуму і активності. Сцена для митця- трибуна.
Член Всесвітньої Ради Миру. Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами», Деякий час Брехт працював для Голлівуда, однак так і не вписався у тодішню американську кіноіндустрію, що, намагаючись задовольнити потреби масової аудиторії, орієнтувалася насамперед на виробництво сенсаційних бойовиків. В останній період творчості визнання Брехта стрімко зростає: він стає лауреатом національних і міжнародних премій, його обирають членом Академії мистецтв колишньої соціалістичної Німеччини й президентом німецького ПЕН- центру.
* Вершиною драматургії Брехта стала драма «Життя Галілея». У багатьо сценах показано наукову діяльність Галілея: спостереження за рухом Сонця, відкриття телескопа, створення моделі всесвіту. Герой п'єси, великий учений, наляканий інквізицією, відрікається від свого відкриття. Конфлікт драми міститься в діалозі Галілея і його учня Андреа Сарті. Учень висуває звинувачення вчителеві: «Пропащая країна, в якій немає героїв». На це Галілей стримано відповідає: «Ні! Пропащая та країна, якій потрібні герої».
* Галілео Галілей - творча людина, яка силою свого розуму досягає тих горизонтів, які закриті від звичайних людей. Неоднозначний образ Галілея, створений Брехтом, прославляє велич і могутність людського розуму і одночасно попереджає, що наукова діяльність вимагає від учених особливої мужності, щоб протистояти корисливим володарям, які застосовують надбання вчених не для блага людства, а в своїх цілях. Галілей-Людина морально поступається Галілею-Вченому.
* Брехт зображує життя Галілея як постійну боротьбу. Він бореться із владою, яка неспроможна оцінити його відкриття, з церквою, яка боїться втратити вплив на людей, із злиденним життям. Метою його боротьби є істина. Істина – дитя часу, а не авторитету. Наше неуцтво безмежне. Тож зменшимо його хоча б на крихту! До чого вважати себе розумниками, якщо ми можемо нарешті стати менш дурними! – говорить учений. Своєю працею він доводить, що людина наділена великими можливостями і здатна змінювати світ.
* Андре улюблений учень Галілея, який звинувачує свого вчителя у зраді. Я не можу на нього дивитися. Хай він іде… Урятував свою дорогоцінну шкуру?! Колоритним є образ судді Аздака, який уособлює здоровий народний розум і справедливість.
Будинок у якому народився письменник.
Брехт з Оленою Вайгель
Мистецтво перетворюється на товар, а люди - в пам'ятники. Фриц Кремер