Фізичні властивості полімеру спиртів та карбонових кислот.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Поняття про полімери. Будова та їх властивості. Полімери – це своєрідні хімічні сполуки з високою молекулярною масою (від декількох тисяч до багатьох.
Advertisements

Поліме́ри - природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних.
Полімери Полімер («складається з багатьох частин») природні та штучні сполуки, молекули яких складаються з великого числа повторюваних однакових або різних.
Одноатомні спирти Підготували Підготували Учениці 9-Б класу Учениці 9-Б класу Василенко Алла Василенко Алла Коваленко Катя Коваленко Катя Сердюк Яна Сердюк.
Презинтація на тему : «Рідкі кристали.Полімери. Наноматеріали.Їх властивості і застосування.» Підготували: Білецька Олеся Іваніга Олеся Максимець Світлана.
Полімери Полімери природні та штучні сполуки, молекули яких складаються з великого числа повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань,
Оцтова кислота Школьна Людмила Борисівна, вчитель хімії Черкаської загальноосвітньої школи I-III ступенів 6.
Жири-це природні сполуки, які представляють собою складні ефіри триатомного спирту гліцерину і жирних кислот. O H 2 C – O – C R 1 O HC – O – C R 2 O H.
1.Спирти: склад, будова, гомологічний ряд, властивості. 2.Поняття про феноли. 3.Альдегіди: склад, властивості, застосування. 4.Карбонові кислоти: гомологічний.
ВИЗНАЧЕННЯ СПИРТІВ Спирти – це похідні вуглеводнів, у яких один або кілька атомів водню заміщені функціональною групою – гідрокси- групою – ОН. Загальна.
Термопластичні Термореактивні Підготував: Учень 11 класу Отрощеко Михайло.
Полімери Їх властивості та застосування. Полімери (багато, частина, «складається з багатьох частин») це природні та штучні сполуки, молекули яких складаються.
Метанол, етанол, гліцерин, їхні молекулярні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група.
Повторення основних питань курсу хімії 10 класу 11 класс.
Оцтова кислота, молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості. Застосування.
Білки Роботу виконали: учениці ll-П курсу Бигіч Ірина, Скоробагатько Анастасія Рокитнянський районний ліцей Рокитнянської районної ради Київської області.
Тема: «Атоми і хімічні елементи. Молекули, їх рух. Дифузія». Природознавство 5 клас.
Етери та естери. Етери або прості ефіри органічні речовини, молекули яких складаються з двох вуглеводневих радикалів, сполучених між собою атомом кисню.
Практичні значення насичених вуглеводнів Виконола: Студентка групи ХТВ – 2 Мигрин А.Є. Викладач: Левченко Н.В.
Вуглеводні органічні речовини, аліфатичні, аліциклічні та ароматичні сполуки, до складу молекул яких входять лише атоми вуглецю і водню. Вуглеводні, схожі.
Транксрипт:

фізичні властивості полімеру спиртів та карбонових кислот

Мета Розглянути: Полімери Спирти Карбонові кислоти Та їх фізичні властивості

Полімери Полімер природні та штучні сполуки, молекули яких складаються з великого числа повторюваних однакових або різних за будовою атомних груповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги. Структурні одиниці, з яких складаються полімери називаються мономерами. Полімери здебільшого аморфні речовини. Довгі ланцюжки та велика молекулярна маса не дозволяють полімерам переходити до рідкого стану (швидше наступає хімічний розпад). Проте при підвищенні температури з полімерами відбуваються зміни вони розм'якають і стають дуже пластичними. Температура переходу від крихкого стану до пластичного називається температурою склування. Температура склування не є чітко визначеною температурою фазового переходу, а радше вказує на температурний діапазон, у якому відбуваються зміни. При низьких температурах полімери є досить крихкими матеріалами. Здебільшого використовуються механічні властивості полімерів. При темературі вищій за температуру склування їх неважко пресувати в довільну форму, при застиганні вони зберігають форму й можуть слугувати для інкапсуляції та інших цілей. Проте спряжені полімери дедалі частіше використовуються як органічні напівпровідники.

Карбонові кислоти Карбонові кислоти (рос. карбоновые кислоты, англ. carboxylic acids, нім. Karbonsäuren f pl) – органічні сполуки, що містять одну або декілька карбоксильних груп СООН. За кількістю цих груп розрізняють одноосновні (бензойна, оцтова кислота), двоосновні (щавелева, фталева) та багатоосновні (лимонна) карбонові кислоти До складу карбонових кислот можуть входити також інші функціональні групи, напр., -ОН, -NH2, C=O. К.к. значно слабкіші за мінеральні кислоти. Ароматичні карбонові кислоти сильніші за насичені аліфатичні. Утворюють солі та різні похідні речовини: галогенангідриди, аміди, складні ефіри. Мають різноманітне промислове застосування і велике біологічне значення.

спирти Спирти похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами (-OH). Гідроксильну групу зв'язану з sp3- гібридизованим атомом Карбону називають спиртовою. Органічні сполуки з двома гідроксильними групами називаються діолами, з трьома триолами і т. д. В українській мові їх також називають багатоатомними спиртами. Прості аліфатичні спирти - безбарвні рідини. Запах: Метанол, етанол та н-пропанол мають "класичний" запах спирту. Запах бутанол зумовлює запах самогону. Аміловий та вищі спирти мають набагато сильніший, дещо солодкуватий запах, що найсильніший в октанолу.