Жульєн Сорель і Матильда де Ла-Моль Підготувала учениця 10-А класу Воловецької ЗОШ I-III ступенів Басюк Тетяна

Пiсля семiнарiї Жульєн дiстає щасливу можливiсть служити секретарем у маркiза де Ла-Моля. Тут вiн значно встигає у справах, спiлкується з аристократами, здобуває пошану, але лишається сином теслi. У пана де Ла-Моля є дiти, з якими Сорель товаришує, та пiдкоряє серце Матильди де Ла-Моль, доньки маркiза - серце, якої не змiг завоювати жоден юнак з її кола. Сорель анiтрохи її не любить, ним керує почуття честолюбства.

Безмірна пихатість рухає також дочкою маркіза де Ла-Моль Матильдою. Її повне ім'я - Матильда- Маргарита - на честь французької королеви Марго, коханцем якої був Боніфас де Ла-Моль, знаменитий предок сім'ї Ла-Моль. Він був страчений, як змовник, на Гревськой площі 30 квітня 1574 року. Голову Боніфаса Ла-Моля королева Марго викупила у тюремника і власноручно поховала її.

Дівчина з багатої, гордовитої сім'ї, Матильда зневажливо ставилась до молодиків, які її оточували. Дівчина жила, в очікуванні, що з'явиться герой, схожий на улюбленця її ідеалу Маргарити Наваррської. І ось він з'явився в особі батькового секретаря. І все те, що вона очікувала, на що сподівалась, Матильда знайшла в Жульєнові.

Матильда закохується в Жюльєна Сореля з пихатості: він простолюдин і в той же час незвичайно гордий, незалежний, розумний, володіє незвичайною силою волі - словом, різко відрізняється від тих з вигляду блискучих і в той же час безликих аристократів-кавалерів, які оточують прекрасну Матильду.

Матильда закохується в нього тому, що він її не любить. Яке право він має її не любити, якщо всі інші її обожнюють?! Ніскільки не люблячи, Жюльєн забирається до неї в кімнату по сходах, смертельно ризикуючи життям, оскільки боїться уславитися "в її очах боягузом" Значну і визначаючу роль в долі Жюльєна Сореля відіграє любов. З Луїзою де Реналь герой знімав маску, з якою зазвичай з'являвся в суспільстві, і дозволяв бути самим собою. Образ Матільди честолюбний ідеал Жюльєна, в ім'я неї він готовий піти на поступки своєї совісті. Перед Матільдою Жюльєн з'являвся неабиякою, гордою, енергійною особою, здатною на великі, зухвалі і жорстокі вчинки.

Після страти Жульєна Матильда, як і Маргарита Наваррська, поховала голову улюбленця в печері, яку Жульєн вибрав для себе сам.