Виконала учениця 8-А класу Бабенко Єлизавета

Історія Давньогрецького театру охоплює майже тисячоліття (VI ст. до н.е. V-VI ст. н.е.). Він виник із сільських святкувань на честь бога Діоніса Діонісій.

Будова давньогрецького театру:

Загальний вигляд театру: Театр Діоніса в Афінах: Театр в Епідаврі:

Історія давньогрецького театру поділяється на 3 періоди: Архаїчний період - Вже в ранній час театр займав важливе місце у громадському житті греків. Значення театру особливо зросло в період розквіту полісної демократії (5 століття до н. е.). Класичний період - У період ствердження афінської демократії протікала творча діяльність драматурга Есхіла, автора героїко-патріотичних трагедій, які підносять великі історичні і релігійно-філософські проблеми, «Перси», «Семеро проти Фів», «Прометей закутий», трилогія «Орестея». Доба еллінізму - В епоху еллінізму театральне мистецтво стало одним з провідників грецької культури на Сході. Нова антична комедія, першими представниками якої були Філемон, Діфіл, найбільшим відомим був Менандр, відтворювала сучасне життя тільки в плані сімейно-побутових відносин і особистих переживань людини.

Маски прийшли в грецький театр внаслідок відвічного звязку останнього з культом Діоніса. Жрець, що зображав божество, завжди виступав у масці.

Феорикон - видовищні гроші. Буква на квитку позначала сектор, а місць не було. Можна було зайняти будь-яке місце, починаючи з другого ряду.

Видатні драматурги 1.Есхіл (525 – 456 роки до н. е.) 2.Софокл (496 – 406 роки до н. е.) 3.Евріпід (480 – 406 роки до н. е.) 4.Арістофан (446 – 385 роки до н. е.)

Драма – один із трьох літературних родів, що зображує складний і серйозний конфлікт між дійовими особами. Трагедія – драматичний жанр, в основу якого покладений непримиренний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїв. Комедія – драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища, людські вади.

Висновок: Давньогрецька драматургія зробила величезний вплив на розвиток світового театру. Особливу увагу в Давньогрецькій драматургії привертає постановка великих суспільно-політичних і філософських питань, насиченість творів античного театру ідеями патріотизму, увага до людини з усім багатством її духовного життя, глибоке розкриття героїчних характерів, що виховувало свідомість глядачів.