Толстой Лев Миколайович (9 вересня листопада 1910)

РОДОВЕ ДЕРЕВО ЛЬВА ТОЛСТОГО

1856 Народився в Ясній Поляні в заможній родині. Батько помер коли Льву було 9 років, мати померла коли хлопцю не було ще й 2 років. Про сім ю у нього лишились лише теплі спогади. Писати Толстий почав з семи років. Початкову освіту він отримав дома, а в сімнадцять років поступив в Казанський університет, але не закінчив його.

В травні 1851 року разом з братом Миколаєм їде на Кавказ з наміром стати письменником. Тут він пробув до 1854 року, брав участь у воєнних діях спочатку як доброволець, а згодом як юнкер і офіцер. Тут він написав повісті " Дитинство ", " Отроцтво " та кілька оповідань з військового побуту. Там же Толстой почав і повість " Козаки ". Та повість " Дитинство ", яка поставила Толстого в ряди найвидатніших російських письменників. Безпосередня участь Толстого у воєнних діях на Кавказі, а потім у Криму дала письменникові матеріал для оповідань про війну і військовий побут. Кавказькі враження Толстого відбилися в оповіданнях " Набіг " і " Рубання лісу ". Уже в цих оповіданнях, як і пізніше у романі " Війна і мир ", справжніми героями є люди прості, скромні, часто навіть сором ' язливі, без будь - яких проявів показної, декоративної хоробрості. 23 травня 1908

Він перший у світовій літературі правдиво показав війну - " не в правильному, гарному й блискучому строї, з музикою й барабанним боєм, з майоріючими прапорами і гарцюючими генералами ", а " в справжньому її вияві - в крові, в стражданнях, у смерті ".

Приїхавши в другій половині листопада 1855, після падіння Севастополя, до Петербурга, Толстой вперше опинився в літературному середовищі і познайомився з найвидатнішими російськими письменниками того часу - Тургенєвим, Некрасовим, Гончаровим, Писемським, Фетом, Чернишевським, - які ставилися до нього з великою повагою і часто навіть з захопленням. За рік, який минув після приїзду з Криму, Толстой закінчив оповідання " Севастополь у серпні 1855 року ", повість " Юність ", написав оповідання " Заметіль ", " Розжалуваний ", повісті " Двоє гусарів " і " Ранок поміщика ". В 1857 роді Толстой подорожує за границю. Він відвідує Францію, Швейцарію, Італію, Німеччину. В швейцарському місті Люцерні з Толстим трапилась одна подія, яку автор вкладе в основу розповіді " Люцерн ". Повернувшись в кінці 1857 року до Росії, Толстой жив то в Ясній Поляні, то в Москві. В той час він створив оповідання " Три смерті ", роман " Родинне щастя ".

1881 року Толстой з родиною оселився в Москві. В роках він брав участь в допомозі потерпілим від голоду. На схилі днів своїх він написав п ' єсу " Живий труп " і повість " Хаджі Мурат ".. В 1908 році він написав статтю " Не можу мовчати !" - гнівний протест проти масових страт, якими царський уряд намагався до кінця знищити сліди революції Л. Толстой з онукою

Починаючи з 1909 року, в щоденниках Толстого дедалі частіше з ' являються записи про те, що він мусить покинути свій дім. До цього спонукали його тоді ще й загострені сутички з дружною, яка не поділяла його поглядів. Нарешті вранці 10 листопада 1910 року Толстой здійснив свій намір і потай виїхав з Ясної Поляни. Та дорогою 82- літній старий захворів на запалення легень. 20 листопада 1910 року Толстой помер. Тіло його поховано в Ясній Поляні, в лісі, на місці, яке він сам заздалегідь обрав.

АННА КАРЕНІНА Роман Льва Толстого, виданий в 1876 – 1877 рр.

Особливості роману : Особливості роману : повтори ситуацій та образів, які прогнозують розвиток подій ; неодноразове використання прийому внутрішнього монологу, хаотичних спостережень ; використання опису вражень від навколишнього світу та думок героїні ; сюжет і фабула не збігаються ; принцип концентричного розташування сюжетних кіл ( характерна для Толстого форма виявлення внутрішньої єдності « широкого і вільного роману »).

Глави роману розташовані циклами, між якими існує тісний зв ' язок і в тематичному, і в сюжетному планах ; Кожна частина роману має свій « вузол ідеї ».

СЮЖЕТ Основний конфлікт роману розвивається на прикладі кількох сімейних пар : Анна Каренін, Долі Облонський, Кіті Левін. У всіх випадках автор так і не знаходить відповіді на питання : як живе людина в сім ' ї і в суспільстві, чи можна обмежитися тільки рамками сім ' ї ? У чому секрет людського щастя ? Головна героїня роману, Анна Кареніна людина розумна та чесна, але її образ пов ' язаний з обманом і зрадою. Сенс її життя власне щастя. Обранцем Анни стає Олексій Вронський - представник петербурзької інтелігенції. Чоловік Анни, високопоставлений чиновник, який на перший погляд видається бездушним і черствим, але насправді здатний до високих почуттів. Три сюжетні лінії, які складають канву роману мають схожі та відмінні риси. Анна обирає кохання, руйнуючи родину. Дар ' я, дружина її брата Степана Облонського, чинить навпаки. Заради щастя і благополуччя дітей пробачає зраду чоловіку. Костянтин Льовін, одружившись з молодшою сестрою Дар ' ї, Кіті Щербацькою, прагне духовного й чистого шлюбу. Історія одруження Костянтина і Кіті, духовні пошуки Левіна є автобіографічними, оскільки відтворюють епізоди одруження і сімейного життя Льва Миколайовича й Софії Андріївни. Лев Толстой створює умови, які реабілітують Анну. Вона відкрита, не приховує своїх стосунків з Вронським, прагне добитися розлучення у чоловіка. Проте письменник засуджує її. Розплатою за зраду чоловікові стає самогубство героїні, яке за задумом автора, вияв Божого суду. Недаремно епіграфом до романа є цитата з біблійної книги « Повторення закону » в церковнослов ' янському перекладі : « Мнѣ отмщеніе, и Азъ воздамъ ». Кохання Анни до Вронського, на думку Льва Толстого, є виявом не високого почуття, а згубної пристрасті. Її символ люта завірюха, під час якої відбувається освідчення Вронського Анні. Усіх героїв Толстой вводить без попереднього опису і характеристик, в гострих життєвих ситуацій. Анну в момент її зустрічі з Вронським, Стіву Облонського і Доллі в ситуації, коли обом здається, що їхня сім ' я руйнується, Костянтина Левіна в той день, коли він намагається зробити пропозицію Кіті.

Анна Кареніна у виконанні відомої англійської акторки Кіри Найтлі.