РЕАЛІЗМ
Реалізмлітературномистецький напрям, який полягає у всебічному відображенні взаємин людини і середовища соціально-історичних обставин на формування особистості. Своїх класичних форм реалізм набуває у Франції у 30-х рр. ХІХ ст., а згодом завойовує інші країни. Термін реалізм зявився значно пізніше, ніж саме явище, вперше його застосували маловідомі французькі письменники Жан Шанфльорі та Л.-Е.-Е. Дюранті. Які виступили з утворенням принципів реалізму у збірці Реалізм (1857р.) та в однойменному журналі( ). Теоритичне обгрунтування нового напряму міститься в працях Стендаля(Трактат) та Бальзака(передмова до Людської комедії). Реалізм, як літературний напрям(особливо в прозі) набув найбільшого розвитку в середині ХІХ ст.
Видатні представники реалізму: У Франції: Стендаль Оноре де Бальзак Проспер Меріме Гюстав Флобер Гі де Мопассан Еміль Золя В Англії: Чарльз Діккенс Уільям Теккерель Шарлотта Бронте В Росії: Гончаров Тургеньев Лєсков Михайло Салтиков-Щедрін Достаєвський Лев Толстой Чехов
Особливості реалізму: 1.Детальне зображення реального життя та дослідження закономірностей його розвитку. 2.Логічність, раціаналізм і майже науковий аналіз зображеного. 3.Принцип життєподібностей, аналіз суспільних, економічних аспектів і їх роль у розвитку суспільства і особистості. 4.Історизм(чітке усвідомлення плинності і мінливості життя). 5.Увага до проблем сучасності. 6.Естетичне узагальнене раніше не з естетичних тем, образів і мотивів(описи буденої праці, жахливих умов, кращих прошарків суспільства…………….
7. Домінування пізнавальної і виховної функції мистецтва. 8. Типовий характер, у типових обставинах. 9. Геройце людина конкретної професії, яка займається своєю буденною роботою(селянин, робітник, чиновник, лихвар, слідчий). 10. Героєм є складна суперечлива особистість, яка постійно змінюється (діалектика душі). 11. Життя персонажа описане надзвичайно детально. 12. Взаємодія людини і суспільства. 13. Зображення добре знайомої читачам сучасності. 14. Перевага епічних жанрів(проза), найпопулярніший соціально……..