Нітроген – це (лат. Nitrogenium, N) хімічний елемент групи 5 періодичної системи з атомним номером 7 та атомною масою 14,007. Два атоми Нітрогену, об'єднюючись, складають молекулу хімічної речовини азоту.

Азот – це газ без кольору, запаху, смаку. Він складається з двоатомних молекул N2. За нормальних умов 1 л азоту важить 1,25046 г. Його критична температура дорівнює -147,16 °С. Азот малорозчинний у воді. При звичайних умовах азот хімічно малоактивний; при високих температурах і тиску, при наявності каталізаторів азот утворює сполуки з воднем, металами, киснем та ін.

У природі Нітроген існує у вигляді азоту, що є головною складовою частиною повітря (75,5% за вагою), у формі нітратів і солей амонію, входить до складу вугілля, нафти, алкалоїдів, білкових речовин. Азот повітря використовують у виробництві аміаку, азотної кислоти, добрив, а також як інертний газ.

Загальний вміст азоту в земній корі становить 1·102% за масою. Основна його маса знаходиться в повітрі, у вільному молекулярному вигляді N2. Сухе повітря містить в середньому 78,09% за об'ємом (або 75,6% за масою) вільного азоту, що відповідає загальній масі т[1]. У відносно малих кількостях вільний азот перебуває в розчиненому стані у водах океанів.

У вигляді сполук з іншими елементами (зв'язаний Нітроген) входить в склад всіх рослинних і тваринних організмів. Потужні родовища Нітрогену у вигляді так званої чилійської селітри відомі лише в Чилі (Південна Америка). Крім того, невеликі кількості Нітрогену містяться в ґрунті, головним чином у вигляді органічних сполук і солей нітратної кислоти

У земній корі Нітроген утворює три основні типи мінералів, які містять йони CN, NO3, NH+4. Промислове значення має натрієва селітра NaNO3, великі поклади якої є в Чилі та калійна селітра KNO3 (найбільші поклади в Індії).

Рідкий азот застосовується як холодоагент і для кріотерапії.

Основні сфери застосування газоподібного азоту: вугільна промисловість, при дегазації виробіток і гасінні пожеж пожежна безпека житлових, промислових споруд, офісів, банків тощо освоєння свердловин у нафтогазовидобувній промисловості продування газопроводів для проведення ремонтно-відновлювальних робіт забезпечення вибухопожежобезпеки при видобутку, перевезенні, зберіганні, переробці нафтопродуктів і хімічних речовин тривале і безвідходне зберігання сільськогосподарської продукції, у тому числі насіння і зерна в регульованому газовому середовищі харчова промисловість, при виробництві олії, жирів, пакування продуктів продування охолоджувальних частин турбогенераторів ТЕЦ, ГРЕС, АЕС та електролізерів від водню і повітря в сучасних хіміко-технологічних процесах, де необхідне застосування інертного середовища фармацевтична промисловість лікування і профілактика в медицині машинобудівна промисловість електроніка