Презентація на тему:

Камяне вугілля осадова порода, що є продуктом глибокого розкладу решток рослин. Більшість покладів камяного вугілля було утворено приблизно мільйонів років тому. Викопне вугілля різниться співвідношенням своїх компонентів, що визначає їхню теплоту згоряння. Низка органічних зєднань, які входять до складу камяного вугілля, володіє канцерогенними властивостями.

Камяне вугілля було відомо ще в стародавньому світі. Перше згадування про нього повязують з Аристотелем (IV ст. до р. х.). Кількома десятиріч­чями пізніше його учень Теофраст Ересський в «Трактаті про каміння» писав: «…звуться ці викопні речовини антрацитом (або вугіллям)… вони спала­хують та горять подібно до деревного вугілля…» Стародавні римляни видобували камяне вугілля для опалення на території нинішньої Великої Британії. У І ст. до н. е. в китайській провінції Юннань вугілля нагрівали без доступу повітря та отримували кокс.

У процесі розвитку хімічних знань дані про склад і будову вугілля змінювалися. Нині в складі вугілля розрізняють органічну і неорганічну частини. Органічній частині властива високомолекулярна структура, яка включає ациклічні й циклічні фрагменти та функціональні групи. Ця тверда природна суміш речовин має чорний, іноді темно-сірий колір, блискучу або матову поверхню і густину 1-2 г/см3

Кам'яне вугілля використовується як технологічна, енерго-технологічна і енергетична сировина, при виробництві коксу і напівкоксу з отриманням великої кількості хімічних продуктів (нафталін, феноли, тощо), на основі яких одержують добрива, пластмаси, синтетичні волокна, лаки, фарби і т.і. Один з найперспективніших напрямів використання кам'яного вугілля скраплення (зрідження) гідрогенізація вугілля з отриманням рідкого палива. При переробці кам'яного вугілля отримують також: активне вугілля, штучний графіт і т. д.; в промислових масштабах вилучається ванадій, ґерманій і сірка; розроблені методи отримання молібдену, цинку, свинцю.

Поклади камяного вугілля утворилися з відмерлих мільйони років тому решток рослин. Без доступу повітря в умовах підвищеної температури і тиску відбулося перетворення: ТорфБуре вугілля Камяне вугілля

Відкритий видобуток Спосіб видобутку вугілля залежить від глибини його залягання. Розробка ведеться відкритим способом, якщо глибина залягання вугільного пласта не перевищує 100 метрів. Не рідкісні і такі випадки, коли при все більшому поглибленні вугільного кар'єру, далі вигідно вести розробку вугільного родовища підземним способом.

Підземний видобуток Для добування вугілля з великих глибин використовуються шахти. Супутні копалини У вугленосних відкладеннях, разом з вугіллям, містяться багато видів георесурсів, які мають споживчу значущість. До них відносяться породи як сировина для будіндустрії, підземні води, метан вугільних пластів, рідкісні і розсіяні елементи, зокрема дорогоцінні метали і їх сполуки. Наприклад, деяке вугілля збагачене германієм.

В Україні найбільші запаси камяного вугілля розвідані в Донецькому та Львівському камяновугільних басейнах. Поклади вугілля в одних місцях виходять на поверхню, в інших – залягають на глибині до 2500 метрів і більше, мають товщину від кількох сантиметрів до декількох десятків сотень метрів. Львівсько-волинський вугільний басейн Площа близько 10тис км2 Запаси вугілля перевищують 970 млн. т. Донецький вугільний басейн Площа близько 60 тис км2 78% камяного вугілля Запаси вугілля 57,5 млрд. т.

Наша держава – одна з найбагатших країн світу за розвіданими запасами камяного вугілля і входить у десятку найбільших світових його експортерів.

Існує кілька способів переробки цієї корисно копалини, сере яких основним є коксування. Коксування – термічна переробка вугілля, що полягає в його нагрівання без доступу повітря до С і витримуванні при цій температурі до 20 год, унаслідок чого вугілля розкладається з утворенням твердого коксу і летких органічних сполук і неорганічних речовин. Це складний перервний процес, що потребує спеціальних апаратів – коксових печей і великих затрат теплової енергії. Коксування

Основним апаратом, у якому здійснюють коксування вугілля, є коксова піч. Вона складається з вузьких камер коксування завширшки 0,5м, завдовжки 4-7 м, куди одноразово завантажують майже 10 тис. кг подрібненого камяного вугілля. Для забезпечення належного перебігу процесу коксування печей обєднують в одну коксову батарею, у якій між печами розташовують опалювальні простінки. Необхідну для коксування теплову енергію одержують, спалюючи прироний чи коксовий газ. Камяне вугілля Регенератори для нагрівання газу й повітря Засипні отвори Газозбірник Продукти конденсації Камери коксування

Гідрування - Каталітичний процес обробки твердого палива воднем при температурі майже 500 С. Продукти гідрування – це переважно суміш летких вуглеводнів, за складом аналогічних летким нафтопродуктам, що утворюють фракцію бензину. Тому цей процес вважають одним із перспективних способів добування синтетичнго бензину. Газифікація високотемпературний процес взаємодії вуглецю вугільного палива з окисниками, який здійснюється з метою одержання суміші горючих газів (Н 2, СО, СН 4 ).

Гідрування вугілля Камяне вугілля H2H2 H2H2 Газифікація вугілля кокс Коксуваня вугілля Синтез-газ Амоніак, метанол, рідкі вуглеводні Рідкі продукти гідрування Надсмольна вода, камяновугільна смола, кокс, коксовий газ (H 2, CH 4, CO, N 2, C 2 H 4, CO 2, C 6 H 6, NH 3, H 2 S Надсмольна вода, камяновугільна смола, кокс, коксовий газ (H 2, CH 4, CO, N 2, C 2 H 4, CO 2, C 6 H 6, NH 3, H 2 S